У Києві зберуться науковці, які вивчають печатки Русі й Візантії

13-16 вересня у Києві відбудеться Перший міжнародний колоквіум з вивчення візантійських і давньоруських печаток.

Захід має назву "Сфрагістичний меридіан: Київ - Корсунь/Χερσων - Κωνσταντινουπολις".

Організатори:

- Український національний комітет візантиністів;

- Кримське вiддiлення Інституту сходознавства Національної академії наук України;

- Інститут археології Національної академії наук України;

- Інститут історії Національної академії наук України;

- Національний заповідник "Херсонес Таврійський";

- Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник;

- Музей Шереметьєвих.

"Візантійські та давньоруські печатки – безцінні джерела з історії цих країн і стосунків між ними", – зазначив ініціатор цього академічного заходу, меценат та колекціонер Олексій Шереметьєв.

 

Печатки вказують на зв’язки українських земель з Візантією - провідним державним, культурним і релігійним центром світу в епоху середньовіччя, джерелом давньоруського християнства.

Посередником у цих контактах часто виступав Херсонес у Криму. Тут знайдено сотні печаток, що належали міським чиновникам і просто знатним мешканцям. Це дозволяє науковцям реконструювати історію міста за понад 500-річний період, уявити життя та кар’єру правителів міста, чиновників, духовенства, патриціату та їхніх родин.

"Печатка – це документ, що дійшов до нас через століття. Лише на печатках ми можемо побачити руського володаря і доторкнутися до нього так само, як наші предки", – наголосив Іван Йорданов, директор Центру візантієзнавства Шуменського університету (Болгарія).

Дивіться також інші матеріали ІП про сфрагістику (науку про печатки)

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.