Спецпроект

У Національний музей Афганістану були повернуті понад 1000 культурних пам'яток

За час поточного 1391 року афганського календаря з Великобританії в Кабульський музей було повернуто понад 1000 об'єктів культурної спадщини, повідомив директор установи Омар Хан Масуді.

Про це пише afghanistan.ru.

У числі повернутих історичних пам'яток було 215 монет Кушанської епохи (I - III століття н.е.), решта об'єктів є скульптурними творами, в тому числі бюстами і статуетками.

У бесіді з представниками ЗМІ Масуді зазначив, що 70% афганських історико-культурних пам'яток були загублені в ході громадянської війни, але, починаючи з 2007 року, близько 9 тисяч з них були повернуті на батьківщину за підтримки Великобританії, США, Данії, Швейцарії і Німеччині і поміщені в музей.

Наразі Міністерство інформації і культури ІРА також прагне вести боротьбу з "чорними археологами", але, тим не менш, в деяких районах країни до цих пір ведуться нелегальні розкопки.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.