Спецпроект

У Національний музей Афганістану були повернуті понад 1000 культурних пам'яток

За час поточного 1391 року афганського календаря з Великобританії в Кабульський музей було повернуто понад 1000 об'єктів культурної спадщини, повідомив директор установи Омар Хан Масуді.

Про це пише afghanistan.ru.

У числі повернутих історичних пам'яток було 215 монет Кушанської епохи (I - III століття н.е.), решта об'єктів є скульптурними творами, в тому числі бюстами і статуетками.

У бесіді з представниками ЗМІ Масуді зазначив, що 70% афганських історико-культурних пам'яток були загублені в ході громадянської війни, але, починаючи з 2007 року, близько 9 тисяч з них були повернуті на батьківщину за підтримки Великобританії, США, Данії, Швейцарії і Німеччині і поміщені в музей.

Наразі Міністерство інформації і культури ІРА також прагне вести боротьбу з "чорними археологами", але, тим не менш, в деяких районах країни до цих пір ведуться нелегальні розкопки.

Донос-шедевр. Юрій Смолич про Олександра Довженка

"Як у побуті у Довженка тонка культурність і вишукана естетичність легко поєднується із найпростішими смаками, із найбільш елементарними інтересами та рисами характеру сільського жителя, і навіть із найбільш примітивними старосвітськими традиціями,..

Отруєння. Фрагменти книжки Віктора Ющенка"Недержавні таємниці. Нотатки на берегах пам’яті"

Фрагменти автобіографічної книжки третього Президента України.

Андрій Бандера. Батька – за сина

У справі оперативної розробки Степана Бандери, яка зберігається в архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України, є низка документів, які стосуються його батька – отця Андрія. Це драматична історія того, як чекісти перекладали свою ненависть до одного з лідерів українського визвольного руху на його близьких родичів.

"Примус до підданства". Перша спроба

"В ліжку з ведемедем. Сусідство з Росією як історичний виклик" - таку назву має нова книжка Олексія Мустафіна, що готується до виходу у видавництві "Фабула". Є в ній глава, присвячена експансії Російської імперії на Кавказі. Зокрема, й в часи правління у Картлі Іраклія II – царя, якому нинішня влада Грузії хоче встановити пам'ятник у своїй столиці. Чому ця ініціатива викликала таке обурення можна зрозуміти із фрагменту книжки, люб'язно наданому "Історичній правді" Олексієм Мустафіним.