У МОЛДОВІ СТВОРИЛИ СОЦМЕРЕЖУ ДЛЯ ЖЕРТВ ДЕПОРТАЦІЙ

У Республіці Молдова створили соціальну мережу deportari.md для жертв політичних репресій та депортацій.

Цей сайт містить інформацію виключно про депортації, скоєні радянською владою, інтерв'ю репресованих, а також дані про місця відбуття покарань, повідомляє ЦДВР.

Керівниками соціальної мережі є доктор історії Віоріка Олару-Чемиртан і діяч мистецтв Геннадій Попеску.

Як зазначив генеральний директор Державної архівної служби Республіки Молдова Іон Варта в інтерв’ю Tribuna.md, вільний доступ до архівних справ про злочини часів радянського комуністичного режиму став можливим лише з початку цього року.

" Йдеться про злочини, скоєні у період режиму комуністичного тоталітаризму часів Молдавської Автономної радянської соціалістичної республіки [у складі Української РСР - ІП], в період великого сталінського терору 1937-1938 років, - зазначив Варта. - Тут у нас справи всіх осіб, які пройшли через жорна смерті".

За його словами, тепер академічні та університетські дослідники можуть вивчати будь-яку справу, яка пройшла процедуру розсекречення.

Раніше, у липні цього року, уряд Республіки Молдова прийняв рішення про виділення органам місцевого самоврядування 18,78 млн леїв (близько 11,7 млн гривень) на виплату компенсацій, передбачених держбюджетом на відшкодування вартості майна реабілітованих жертв політичних репресій.

Дивіться також інші матеріали за темами "Молдова" й "Архіви"

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".