У МОЛДОВІ СТВОРИЛИ СОЦМЕРЕЖУ ДЛЯ ЖЕРТВ ДЕПОРТАЦІЙ

У Республіці Молдова створили соціальну мережу deportari.md для жертв політичних репресій та депортацій.

Цей сайт містить інформацію виключно про депортації, скоєні радянською владою, інтерв'ю репресованих, а також дані про місця відбуття покарань, повідомляє ЦДВР.

Керівниками соціальної мережі є доктор історії Віоріка Олару-Чемиртан і діяч мистецтв Геннадій Попеску.

Як зазначив генеральний директор Державної архівної служби Республіки Молдова Іон Варта в інтерв’ю Tribuna.md, вільний доступ до архівних справ про злочини часів радянського комуністичного режиму став можливим лише з початку цього року.

" Йдеться про злочини, скоєні у період режиму комуністичного тоталітаризму часів Молдавської Автономної радянської соціалістичної республіки [у складі Української РСР - ІП], в період великого сталінського терору 1937-1938 років, - зазначив Варта. - Тут у нас справи всіх осіб, які пройшли через жорна смерті".

За його словами, тепер академічні та університетські дослідники можуть вивчати будь-яку справу, яка пройшла процедуру розсекречення.

Раніше, у липні цього року, уряд Республіки Молдова прийняв рішення про виділення органам місцевого самоврядування 18,78 млн леїв (близько 11,7 млн гривень) на виплату компенсацій, передбачених держбюджетом на відшкодування вартості майна реабілітованих жертв політичних репресій.

Дивіться також інші матеріали за темами "Молдова" й "Архіви"

«Скеля трьох чекістів». Як УПА боролась із НКВД на Буковині

23 вересня 1944 року повстанці в Путильському районі Чернівецької області із засідки ліквідували заступника начальника обласного НКҐБ та заступника начальника обласного НКВД, керівника обласної медичної служби НКВД, а також заступник начальника 2-го батальйону Внутрішніх Військ НКВД, який командував районним гарнізоном. Згодом через натиск повстанців районна радянська влада відступила із райцентру Путила у віддалене село Селятин, затрималася тут лише 5 днів, покинула район та через територію Румунії відступила до райцентру Сторожинець. Кілька місяців в районі панували повстанці.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.