У МОЛДОВІ СТВОРИЛИ СОЦМЕРЕЖУ ДЛЯ ЖЕРТВ ДЕПОРТАЦІЙ

У Республіці Молдова створили соціальну мережу deportari.md для жертв політичних репресій та депортацій.

Цей сайт містить інформацію виключно про депортації, скоєні радянською владою, інтерв'ю репресованих, а також дані про місця відбуття покарань, повідомляє ЦДВР.

Керівниками соціальної мережі є доктор історії Віоріка Олару-Чемиртан і діяч мистецтв Геннадій Попеску.

Як зазначив генеральний директор Державної архівної служби Республіки Молдова Іон Варта в інтерв’ю Tribuna.md, вільний доступ до архівних справ про злочини часів радянського комуністичного режиму став можливим лише з початку цього року.

" Йдеться про злочини, скоєні у період режиму комуністичного тоталітаризму часів Молдавської Автономної радянської соціалістичної республіки [у складі Української РСР - ІП], в період великого сталінського терору 1937-1938 років, - зазначив Варта. - Тут у нас справи всіх осіб, які пройшли через жорна смерті".

За його словами, тепер академічні та університетські дослідники можуть вивчати будь-яку справу, яка пройшла процедуру розсекречення.

Раніше, у липні цього року, уряд Республіки Молдова прийняв рішення про виділення органам місцевого самоврядування 18,78 млн леїв (близько 11,7 млн гривень) на виплату компенсацій, передбачених держбюджетом на відшкодування вартості майна реабілітованих жертв політичних репресій.

Дивіться також інші матеріали за темами "Молдова" й "Архіви"

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.