Приходьте на першу лекцію у новому проекті "Історичної Правди"

З нагоди свого 3-річчя "Історична правда" відкриває проект лекцій та круглих столів на історичну тематику. Першим у лекторії ІП виступить історик Кирило Галушко з доповіддю "Якою буде нова національна історія України у ХХІ столітті"?

Науковець викладе суть сучасних наукових дискусій: як варто писати "нову історію України" після 20 років праці науковців в умовах незалежності.

- Чи лишається місце для "національної історії" у ХХІ столітті, і чим тепер взагалі може бути "національна історія"?

- Чи можна поєднати лібералізм і націоналізм, патріотизм і науку? Чи змінюється при розбудові громадянської нації сенс термінів "історія України" та "українець"?

- Яке минуле України є "українським"? Чи має відношення "наукова історія" до інтересів загалу звичайних громадян?

Ці та інші питання будуть висвітлені в руслі розбіжних позицій наукової та суспільної полеміки.

 

Після лекції відбудеться дискусія.

Час і місце заходу: 16 жовтня 2013 року, 18:00. Київ, книгарня "Є" на вул. Лисенка, 3 (метро "Золоті Ворота").

Також із короткими звітами про діяльність "Історичної Правди" за три роки і грандіозні плани на майбутнє :) виступлять редактори ІП Павло Солодько і Вахтанг Кіпіані.

Приходьте, буде цікаво.

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.