На Закарпатті презентують електронний архів визвольного руху

В Ужгороді Центр досліджень визвольного руху представить проект "Електронний архів українського визвольного руху avr.org.ua".

Презентація відбудеться за участі керівника проекту Андрія Когута, а також науковців та студентів історичного факультету Ужгородського національного університету, повідомляє прес-служба ЦДВР.

"Робимо минуле доступним" — під цим гаслом історики виклали у вільний доступ понад 11 тисяч раніше не доступних документів.

"Втілюючи проект, ми, зокрема, керувалися Рекомендацією № R (2000) 13 Комітету міністрів Ради Європи країнам-членам стосовно європейської політики доступу до архівів із забезпечення обов’язкової можливості для кожного з жителів дізнатися об’єктивно про елементи своєї історії, як невід’ємної ознаки демократії", — пояснює Андрій Когут.

Час і місце заходу: 25 жовтня, п’ятниця, 12:00. Ужгород, конференц-зала ректорату УжНУ (пл. Народна, 3).

Електронний архів визвольного руху avr.org.ua був відкритий у березні 2013 року і є спільним проектом Центру досліджень визвольного руху, Львівського національного університету імені Івана Франка та Національного музею "Тюрма на Лонцького".

На сьогодні архів містить понад 11 тисяч раніше не доступних документів, які висвітлюють історію українського визвольного руху. На сайті е-архіву описані електронні копії документів систематизовані за проблемно-хронологічним принципом і постійно поповнюватимуться.

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.