В інтернет виклали спогади бійців УПА 1944-50 років

В Електронному архіві avr.org.ua опублікувано колекцію спогадів солдат і офіцерів Української повстанської армії, записаних у 1944-1950 роках. Спогади та щоденники відділів УПА передають тогочасну атмосферу життя і боротьби повстанців.

Колекція спогадів підготовлена Центром досліджень визвольного руху.

Зі щоденників можна дізнатися деталі життя тодішнього повстанця - від мотивації вступу в армію чи підпілля до характеристик побуту, бойових дій, висвітлення перемог і поразок.

За словами директора Національного музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького" Руслана Забілого, спогади учасників збройної боротьби були записані за наказом керівництва підпілля, яке турбувалось про збереження пам’яті про повстанців.

В УПА хроніки відділів записували бунчужні [помічники командирів підрозділів - ІП].

"Таким чином до нас дійшли цінні документи, які містять чимало цікавої та корисної і для історика, і для пересічного читача інформації, - наголосив Забілий. - Її характерними рисами є скрупульозність та точність. І хоча у документах є чимало статистичної інформації, вони не позбавлені емоцій та особистих переживань авторів та дуже чітко й яскраво передають дух епох".

Ці документи свого часу були конфісковані НКВД. Нині їхні оригінали зберігаються в Галузевому державному архіві СБУ, а зі сканованими копіями відтепер можна ознайомитись на сайті Електронного архіву визвольного руху за посиланням.

Ознайомитися з колекцією можна на сайті Е-архіву.

Нагадаємо, що відкритий у березні 2013 року Електронний архів визвольного руху avr.org.ua є спільним проектом ЦДВР, ЛНУ імені Франка та музею "Тюрма на Лонцького".

Раніше Е-архів викладав в інтернет колекції документів, дотичних до:

- Карпатської України;

- шифрування і кодування документів ОУН;

- Волинської трагедії;

- масових розстрілів в'язнів НКВД улітку 1941 року;

- польського підпілля у Львові 1942-44 років;

- дослідження ідеолога ОУН про фашизм (1946);

- останнього командира УПА Василя Кука.

Наразі в Е-архіві доступні копії 11166 документів.

Дивіться також: "Соціологія УПА. За обліковими картками бійців УПА-Північ"

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.