Спецпроект

Унікальну дерев'яну церкву на Закарпатті перетворять на музей

Жителі села Колодне у Тячівському районі, щоб уберегти свою 500 - річну дерев'яну церкву для нащадків, планують перетворити її на музей. Тільки таким чином, кажуть вони, їй буде гарантоване нове життя.

Про це пише Мукачево.net.

Сільський голова Колодного Іван Кричфалушій має намір спочатку відреставрувати храм - поміняти прогнилу підлогу, підняти фундамент і зробити дерев'яний паркан навколо церкви.

"Планується реставрація пам'ятника, особливо древніх настінних розписів", - розповідає він.
Іван Кричфалушій, щоправда, висловлює побоювання, що добрі наміри можуть розчинитися в часі. 

Проектно-технічну документацію для проведення реставраційних робіт розробили ще в 2011 році. Як архітектурна пам'ятка, церква знаходиться на балансі відділу культури Тячівської РДА. Вони і повинні подбати про її подальшу долю.

"Якби церкву взяло під свій захист ЮНЕСКО, про неї б дбали більше, - каже він. - Але проблемою стало те, що багато реліквій були вивезені з храму. Під час реставрації будівлі в 1969-1976 роках забрали престол і ікони, які так і не повернули. Ходять чутки, що воні знаходяться десь в Санкт-Петербурзі".

За своє життя церква святого Миколая пережила кілька перебудов. Спочатку вона перебувала в одаря. Як кажуть старі люди, її перевезли на волах і поставили на погорб (кладовище) в центрі села.

Побудована церква за допомогою зрубів без єдиного цвяха. Їх почали використовувати вже під час реставрації. Зберігся унікальний настінний розпис невідомого художника. Старі дзвони перевезли до нової православної церкви. І тільки завдяки своїй непідйомній вазі не знайшов нового власника тріснутий кам'яний престол у дворі церкви.

Однак час не щадить найдавніший храм Європи. Найбільшого руйнування зазнала церква в часи радянського атеїзму.

Дощ майже знищив унікальні образи святих на дерев'яних стінах. Тільки в роки незалежності спільними зусиллями небайдужих людей вдалося припинити руйнування архітектурної спадщини . За гроші гранту, який виділив уряд США (37000 доларів) перекрили дах церкви, на пожертви сільської громади зміцнили стіни, поставили ворота, на вікна - ковані решітки, вимостили кам'яними сходами дорогу на пагорб, де знаходиться церква. Тоді на відкриття реконструйованого храму приходив особисто посол США в Україні Вільям Тейлор.

Але для відновлення первозданної краси дерев'яної пам'ятки потрібно зробити ще дуже багато чого. Тому великі надії відродження 539-річної церкви село Колодне пов'язує з відкриттям музею.

У той же час і місцеві жителі не стоять осторонь. У дерев'яному храмі вже зібрані цінні експонати - предмети домашнього вжитку (глечики, тарілки, бочки, маслобійки, відра та інше дерев'яне начиння), одяг, взуття, рушники, старовинні образи. Їх зносили всім селом, у кого що залишилося з минулого.

Чорнобильська катастрофа. Смерть тисяч людей заради виживання радянського режиму

Аварія на Чорнобильській АЕС сталася 37 років тому – у 1986 році. Тодішній комуністичний режим до останнього намагався приховати інформацію про масштаби забруднення території та опромінення радіацією людей. Приховував не тому, що розумів масштаби і наслідки катастрофи. А тому, що влада завжди так працювала і показувала СРСР як найкращу в світі державу, в якій ніяких катастроф ніколи не відбувається

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.