Спецпроект

В Білорусі - музей мобільних телефонів

Одна з комерційних компаній відкрила у Бресті музей мобільного зв'язку.

Музей можуть відвідати всі охочі, повідомляють belnovosti.by.

За словами засновника компанії, виставкові експонати збиралися з дня відкриття компанії. Приносили їх самі брестчани, деякі телефони були зібрані зусиллями співробітників. І до свого 10-річного ювілею компанія пішла на оформлення своєї колекції в музейному форматі.

У музеї представлено більше 300 моделей мобільних телефонів від найдавніших до більш "свіжих". В експозиції представлені не тільки телефони.

Вивіска нового музею

Керівництво компанії має намір домагатися включення музею в туристичні маршрути по Брестській області, оскільки даний музей унікальний - в Білорусі немає жодного подібного. З часом для експозиції буде підібрано більше приміщення, а наразі вона - в одній із кімнат сервісного центру.

Дивіться також: "1993: Кравчук здійснює перший в Україні мобільний дзвінок. ВІДЕО"

Теми

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.