ЗВЕРНЕННЯ ДО АРХІВІВ МОЖНА ПОДАВАТИ ЕЛЕКТРОНКОЮ

У Державній архівній службі України підтвердили, що всі архівні установи зобов’язані приймати звернення громадян та організацій електронною поштою.

Таку відповідь надіслав Укрдержархів на запит Центру досліджень визвольного руху.

Як зазначає архівіст, експерт з доступу до архівів ЦДВР Ігор Кулик, раніше звернення в архівні установи можна було подавати лише письмово через Укрпошту, усно на прийомі або особисто чи через уповноважену особу.

Відтепер звернутися можна також і електронною поштою, а відповідь надійде звичайним листом.

Згідно з п. 4.2.9. Правил роботи архівних установ — йдеться в наказі Міністерства юстиції України № 656/5 від 8 квітня 2013 року, зареєстрованому Міністерством юстиції України 10 квітня 2013 року № 584/23116 — у разі отримання звернення електронною поштою із зазначенням зворотної поштової та електронної адреси автора заяву роздруковують і розглядають в установленому законодавством порядку. Відповідь запитувачу надішлють звичайною поштою.

"Відповідь має надійти впродовж одного місяця, — пояснює Ігор Кулик. — В окремих випадках, якщо потрібен додатковий пошук, архів може готувати відповідь до 45 днів, про що повідомляється заявник. Якщо ж питання не стосуються цього архіву, то його працівники мають впродовж 5 днів переслати звернення за належністю до відповідної архівної установи, про що теж повідомляється запитувач", — додає архівіст.

Як відомо, впродовж ХХ століття значна кількість українців стала жертвами геноциду, зазнала репресій та переслідувань із політичних мотивів, зокрема за участь у визвольному русі. В архівних установах інформація про цих людей доступна для родин, дослідників та зацікавлених.

Щоб допомогти знаходити ці відомості, ЦДВР у рамках реалізації проекту "Доступ до архівів як право на суспільну пам’ять" за сприяння Міжнародного фонду "Відродження" видав довідник "Право на правду. Практичний порадник із доступу до архівів".

Він містить поради щодо пошуку інформації про родичів, витяги із законодавства України із доступу до архівів та контакти архівних установ.

Довідник можна завантажити за посиланням.

Дивіться також інші матеріали за темою "Архіви"

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".