АЗАРОВ ХОЧЕ ІСТОРИЧНУ ПРАВДУ

Прем'єр Микола Азаров занепокоєний, що "історію Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років намагаються переписати".

Про це він заявив у своєму вітанні учасникам міжнародної конференції, повідомляє УП з посиланням на прес-службу уряду.

"Сьогодні, на жаль, відбуваються спроби переписати історію Великої Вітчизняної війни 1941–1945 років, тому вважаю, що одним з основних завдань конференції повинно бути утвердження історичної правди", - зазначив Азаров.

На його думку, "для цього є все необхідне: багатющі архівні та музейні зібрання, книжкові скарби, кваліфіковані науковці".

Прем'єр-міністр також пообіцяв "всю можливу підтримку історичній науці" з боку уряду.

Як відомо, "свободівці" пропонували вилучити термін "Велика Вітчизняна війна" з нормативно-правових актів України та навчальної літератури "для утвердження історичної справедливості".

Прем'єр Росії Володимир Путін заявляв, що Росія перемогла б у Великій Вітчизняній війні, навіть якщо б Україна не входила до складу Радянського Союзу.

Азаров хоче створити нову Алею Слави у київському парку Вічної Слави.

У квітні 2013 року Азаров заявив, що жалоба за загиблими у Другій світовій 9 травня - це ознака нацизму.

Дивіться також інші матеріали за темою "Азаров"

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.