Азаров відкрив чергові пам'ятники двічі Героям СРСР

Прем’єр-міністр Микола Азаров відкрив на Алеї воїнської слави у столичному парку Вічної Слави пам’ятні знаки двічі Героям Радянського Союзу.

Церемонія відбулася напередодні дня визволення Києва від фашистських загарбників, повідомляє Укрінформ.

"Ми продовжуємо формувати Алею Героїв і плануємо закінчити створення цього меморіалу до 70-річчя визволення України від фашистських загарбників, - сказав голова уряду. - Сьогодні ми відкрили два погруддя - генералові армії Іванові Черняховському і маршалу бронетанкових військ Петрові Рибалку".

За його словами, відкриття цих погрудь надзвичайно символічне, адже ці два видатні представники українського народу командували великими військовими з’єднаннями, що 70 років тому визволяли Київ.

Прем’єр-міністр зауважив, що загалом меморіальний комплекс включатиме 40 пам’ятних знаків видатним українським воєначальникам: авіаторам, танкістам, воїнам та партизанам, які виявили неабияку мужність й героїзм під час Великої Вітчизняної війни.

Алею Воїнської Слави планується відкрити в парку Вічної Слави (на Печерську, біля могили Невідомого Солдата і Музею пам'яті жертв голодоморів) до 2015 року. Рішення про її створення прийнято ВР і президентом Януковичем у 2012-му.

Спершу планується встановити вхідну стелу і 14 пам'ятних бюстів двічі Героям СРСР, які народилися в Україні або брали участь у її визволенні від нацистів. Загалом передбачається встановлення 40 пам'ятних бюстів. Вже встановлено погруддя льотчикам Івану Кожедубу, Григорію Береговому та Амет-Хан Султану.

Упродовж наступного року, до святкувань 70-річчя перемоги над нацистською Німеччиною, планується установити бюсти генерал-полковника артилерії Василя Петрова, генерал-полковника танкових військ Андрія Кравченка, маршала Радянського Союзу Петра Кошового, генерал-лейтенанта Семена Козака та інших.

Зазначимо, що в парку Вічної Слави з 1957 року існує Алея Полеглих Героїв, де поховані 34 бійці та офіцери Червоної армії, які відзначилися під час оборони і визволення Києва в 1941 і 1943 роках.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.

Переможний бій Чорних Запорожців під командою латвійця Карліса Броже

"Гаряче було москалям не так від травневого сонця, як від вогню Чорних пластунів та від влучної стрілянини гарматчиків". 30 травня 1920 року відбувся переможний бій "Чорних запорожців" над більшовиками біля села Вербка поблизу Вінниці

Година папуги. Ґудзики з Харкова

Станіслав Мікке вчепився у київського прокурора Андрія Амонса: "Хто це зробив?!" Більшість могил мала дивну рису — сліди від величезних бурів: земля була перемішана із перемеленими людськими кістками, зітлілим одягом та металевими ґудзиками. Подекуди траплялися великі грудки якогось білого хімікату.