Спецпроект

ФІРТАШ ДАВ $2,5 МЛН НА МЕМОРІАЛ ГОЛОДОМОРУ В США. Фото

Підприємець Дмитро Фірташ погодився надати пожертву у розмірі $2,5 млн для виконання фінансових зобов’язань, пов’язаних зі спорудженням Меморіалу Голодомору у Вашингтоні (США).

1 жовтня 2013 року посольство України отримало від Служби національних парків США дозвіл розпочати будівництво меморіалу за дизайном "Поле пшениці" архітектора Лариси Курилас.

Під майбутній меморіал уже виділено федеральну землю. Це досягнення "було б неможливим без підтримки президента України Віктора Януковича, а особливо відомого українського підприємця Дмитра Фірташа", повідомляє Закордонна Газета.

Окрім схвалення уряду США, для отримання дозволу на будівництво потрібно було створити фонд на суму повної вартості спорудження меморіалу, зазначає видання. Пожертва Фірташа допомогла повністю виконати це зобов’язання.

 Під пам'ятник виділено трикутну площу на перетині Массачусетс-авеню і вулиці F, неподалік вокзалу Union Station - одного з найзавантаженіших у США. Так вона виглядає зараз...

Повідомляється, що спорудження меморіaлу почнеться вже в перші місяці 2014 року. На середину листопада 2013 року заплановано урочисту церемонію початку будівництва.

...а так виглядатиме разом із меморіалом. Фото: greatergreaterwashington.org

У травні 2013 року радник президента України Ганна Герман повідомила, що Віктор Янукович "зробив усе, щоб знайти 2 млн [на спорудження меморіалу у Вашингтоні], оскільки бюджет уже сформований. І дуже велику активність у допомозі цій справі проявив Сергій Володимирович Льовочкін".

 

Ініціювання будівництва меморіалу відбулося ще за президентства Віктора Ющенка.

Дивіться також: "Екскурсія Меморіалом пам'яті жертв Голодомору у Києві. ФОТО"

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.