Спецпроект

ФІРТАШ ДАВ $2,5 МЛН НА МЕМОРІАЛ ГОЛОДОМОРУ В США. Фото

Підприємець Дмитро Фірташ погодився надати пожертву у розмірі $2,5 млн для виконання фінансових зобов’язань, пов’язаних зі спорудженням Меморіалу Голодомору у Вашингтоні (США).

1 жовтня 2013 року посольство України отримало від Служби національних парків США дозвіл розпочати будівництво меморіалу за дизайном "Поле пшениці" архітектора Лариси Курилас.

Під майбутній меморіал уже виділено федеральну землю. Це досягнення "було б неможливим без підтримки президента України Віктора Януковича, а особливо відомого українського підприємця Дмитра Фірташа", повідомляє Закордонна Газета.

Окрім схвалення уряду США, для отримання дозволу на будівництво потрібно було створити фонд на суму повної вартості спорудження меморіалу, зазначає видання. Пожертва Фірташа допомогла повністю виконати це зобов’язання.

 Під пам'ятник виділено трикутну площу на перетині Массачусетс-авеню і вулиці F, неподалік вокзалу Union Station - одного з найзавантаженіших у США. Так вона виглядає зараз...

Повідомляється, що спорудження меморіaлу почнеться вже в перші місяці 2014 року. На середину листопада 2013 року заплановано урочисту церемонію початку будівництва.

...а так виглядатиме разом із меморіалом. Фото: greatergreaterwashington.org

У травні 2013 року радник президента України Ганна Герман повідомила, що Віктор Янукович "зробив усе, щоб знайти 2 млн [на спорудження меморіалу у Вашингтоні], оскільки бюджет уже сформований. І дуже велику активність у допомозі цій справі проявив Сергій Володимирович Льовочкін".

 

Ініціювання будівництва меморіалу відбулося ще за президентства Віктора Ющенка.

Дивіться також: "Екскурсія Меморіалом пам'яті жертв Голодомору у Києві. ФОТО"

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.