Спецпроект

ФІРТАШ ДАВ $2,5 МЛН НА МЕМОРІАЛ ГОЛОДОМОРУ В США. Фото

Підприємець Дмитро Фірташ погодився надати пожертву у розмірі $2,5 млн для виконання фінансових зобов’язань, пов’язаних зі спорудженням Меморіалу Голодомору у Вашингтоні (США).

1 жовтня 2013 року посольство України отримало від Служби національних парків США дозвіл розпочати будівництво меморіалу за дизайном "Поле пшениці" архітектора Лариси Курилас.

Під майбутній меморіал уже виділено федеральну землю. Це досягнення "було б неможливим без підтримки президента України Віктора Януковича, а особливо відомого українського підприємця Дмитра Фірташа", повідомляє Закордонна Газета.

Окрім схвалення уряду США, для отримання дозволу на будівництво потрібно було створити фонд на суму повної вартості спорудження меморіалу, зазначає видання. Пожертва Фірташа допомогла повністю виконати це зобов’язання.

 Під пам'ятник виділено трикутну площу на перетині Массачусетс-авеню і вулиці F, неподалік вокзалу Union Station - одного з найзавантаженіших у США. Так вона виглядає зараз...

Повідомляється, що спорудження меморіaлу почнеться вже в перші місяці 2014 року. На середину листопада 2013 року заплановано урочисту церемонію початку будівництва.

...а так виглядатиме разом із меморіалом. Фото: greatergreaterwashington.org

У травні 2013 року радник президента України Ганна Герман повідомила, що Віктор Янукович "зробив усе, щоб знайти 2 млн [на спорудження меморіалу у Вашингтоні], оскільки бюджет уже сформований. І дуже велику активність у допомозі цій справі проявив Сергій Володимирович Льовочкін".

 

Ініціювання будівництва меморіалу відбулося ще за президентства Віктора Ющенка.

Дивіться також: "Екскурсія Меморіалом пам'яті жертв Голодомору у Києві. ФОТО"

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.

Легенда про «Оржівську операцію»: як Внутрішні війська НКВД випадково вбили «Клима Савура»

Читаючи документи, складається враження, що Оржівська операція за масштабами була чимось подібним до «битви за Берлін». Очевидно, чекістам не хотілося в «переможному угарі» відставати від Червоної армії і банальну випадкову ліквідацію «Савура» розцяцькували, як масштабну операцію із задіянням особисто вищого командування держбезпеки УРСР.