Спецпроект

У Словаччині з'явився музей на даху. ФОТО

Пам'ятник народної архітектури виріс в житловому кварталі міста Кошице (Словаччина) просто на даху однієї з багатоповерхівок. Реальні дерев'яні будинки були перевезені з регіону Липтовської Теплички.

Про це пише bagnet.org.

Автор проекту - Томаш Джадонь. Місцеві жителі оцінили креатив позитивно: вони вважають, що будиночки допомагають зробити пейзаж більш різноманітним - адже в районі сконцентровані похмурі панельні багатоквартирні будинки.

Музей на даху

Словацьке місто Кошице є європейською культурною столицею 2013 року. Це перше місто в історії сучасної Словаччини, яке отримало цей титул. Звання присвоюється щорічно, от уже протягом 25 років - одному або двом європейським містам Європарламентом і Єврокомісією.

Звання культурної столиці - 2013 Кошице отримав ще в 2008 році, разом з французьким Марселем, обійшовши Нітру, Мартін і Прешов. Виграшним виявився запропонований проект Interface - 2013, який робить акцент на трансформації Кошице з промислового центру в постіндустріальне місто з творчим і науковим потенціалом, а також з розвиненою культурною інфраструктурою. Програма заходів в рамках проекту Кошице, як культурної столиці Європи 2013 року, розділена на п'ять основних концепцій: "Лабораторія живої культури", "Відкритий суспільний простір" , "Елементи Кошице - світло, вода і звук" , "Вперед до традиції - вперед до коренів" і "Зачаровуюче місто".

Імена, писані по воді. Українська еміграція у Великій Британії

Першою громадою етнічних українців в Англії стали емігранти, які не доїхали до Америки. Комусь не вистачило грошей, а хтось надав перевагу пожинанню плодів британської індустріальної революції над створенням канадського аграрного прориву

Словацьке національне питання та чехословацький військовий рух в Україні у 1914-1918 роках

Словаки – давні сусіди українців. Поміж Україною та Словацькою Республікою існує спільний кордон – 97 км. Водночас, про словацьку історію та культуру в Україні мало хто знає. У більшості літератури, яка виходила на території Російської імперії, словаки вважались частиною чеського народу, який мешкає в Угорському королівстві Австро-Угорської монархії. У статистичних даних про населення України, зібраних на межі ХІХ – ХХ століть, відображена змішана інформація про чехів та словаків

«…Попереду заслін із жінок і дітей»: грецькі антифашисти проти Британії

На початку березня 2014 року російське керівництво скликало пресконференцію, присвячену подіям в Україні. Відповідаючи на запитання про можливість війни з сусідньою державою, Владімір Путін заявив: «Якщо ми ухвалимо таке рішення, то тільки для захисту українських громадян. І нехай спробує будь-хто з числа військовослужбовців стріляти у своїх людей, за якими ми стоятимемо позаду, не попереду, а позаду. Хай вони спробують стріляти у жінок і дітей!». Утім, у застосуванні подібної тактики росіяни не були першими. У Другу світову війну її використовували грецькі антифашисти. Але не проти нацистів, а проти британської армії.

План «Барбаросса». Що думали військові Гітлера?

Хоча було зрозуміло, що однією з головних причин нападу на Радянський Союз було прагнення здобути запаси (передусім нафту), яких бракувало німцям, без відповіді залишалося головне питання: чи мали вони ресурси, щоб здобути ресурси, яких прагнули? Одне слово: чи їхні бажання не перевищували здатність їх задовільнити? Урешті-решт, Гітлер так ніколи й не визнав цього недоліку плану «Барбаросса». Він хотів швидкої війни, щоб отримати доступ до сировини й землі, але сировина, яку він хотів мати найбільше (нафта), була неймовірно далеко.