Спецпроект

У Словаччині з'явився музей на даху. ФОТО

Пам'ятник народної архітектури виріс в житловому кварталі міста Кошице (Словаччина) просто на даху однієї з багатоповерхівок. Реальні дерев'яні будинки були перевезені з регіону Липтовської Теплички.

Про це пише bagnet.org.

Автор проекту - Томаш Джадонь. Місцеві жителі оцінили креатив позитивно: вони вважають, що будиночки допомагають зробити пейзаж більш різноманітним - адже в районі сконцентровані похмурі панельні багатоквартирні будинки.

Музей на даху

Словацьке місто Кошице є європейською культурною столицею 2013 року. Це перше місто в історії сучасної Словаччини, яке отримало цей титул. Звання присвоюється щорічно, от уже протягом 25 років - одному або двом європейським містам Європарламентом і Єврокомісією.

Звання культурної столиці - 2013 Кошице отримав ще в 2008 році, разом з французьким Марселем, обійшовши Нітру, Мартін і Прешов. Виграшним виявився запропонований проект Interface - 2013, який робить акцент на трансформації Кошице з промислового центру в постіндустріальне місто з творчим і науковим потенціалом, а також з розвиненою культурною інфраструктурою. Програма заходів в рамках проекту Кошице, як культурної столиці Європи 2013 року, розділена на п'ять основних концепцій: "Лабораторія живої культури", "Відкритий суспільний простір" , "Елементи Кошице - світло, вода і звук" , "Вперед до традиції - вперед до коренів" і "Зачаровуюче місто".

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".