Спецпроект

У Словаччині з'явився музей на даху. ФОТО

Пам'ятник народної архітектури виріс в житловому кварталі міста Кошице (Словаччина) просто на даху однієї з багатоповерхівок. Реальні дерев'яні будинки були перевезені з регіону Липтовської Теплички.

Про це пише bagnet.org.

Автор проекту - Томаш Джадонь. Місцеві жителі оцінили креатив позитивно: вони вважають, що будиночки допомагають зробити пейзаж більш різноманітним - адже в районі сконцентровані похмурі панельні багатоквартирні будинки.

Музей на даху

Словацьке місто Кошице є європейською культурною столицею 2013 року. Це перше місто в історії сучасної Словаччини, яке отримало цей титул. Звання присвоюється щорічно, от уже протягом 25 років - одному або двом європейським містам Європарламентом і Єврокомісією.

Звання культурної столиці - 2013 Кошице отримав ще в 2008 році, разом з французьким Марселем, обійшовши Нітру, Мартін і Прешов. Виграшним виявився запропонований проект Interface - 2013, який робить акцент на трансформації Кошице з промислового центру в постіндустріальне місто з творчим і науковим потенціалом, а також з розвиненою культурною інфраструктурою. Програма заходів в рамках проекту Кошице, як культурної столиці Європи 2013 року, розділена на п'ять основних концепцій: "Лабораторія живої культури", "Відкритий суспільний простір" , "Елементи Кошице - світло, вода і звук" , "Вперед до традиції - вперед до коренів" і "Зачаровуюче місто".

Рятівники євреїв з Галичини. Ким вони були, та як живуть їх родини сьогодні

За даними Меморіального комплексу історії Голокосту Яд Вашем та за підрахунками Єврейської конфедерації України, на Львівщині відомо 1009 випадків, а на Івано-Франківщині 246 випадків, у яких рятівники були визнані Праведниками народів Світу з України. І це лише з українського списку Праведників народів Світу. Також, є польській перелік тих, хто рятував євреїв на Львівщині та Станіславщині

Україна, Європа і пам’ять про Голокост

Ідеться не тільки про відновлення честі України перед лицем російського паплюження. Українська політика ЄС та історична свідомість Європи мають не меншу потребу в з’ясуванні правди про Голокост в Україні, ніж самі українці.

Тоні Джадт. «Проблема зла» у повоєнній Європі

Цілковите виснаження всіх європейських країн — і переможців, і переможених — не залишало ілюзій про славу боротьби та честь смерті. Натомість залишалося вельми поширене знання про брутальність та злочин небаченого розмаху. Для такої пильної спостерігачки, як Арендт, самоочевидними були нав’язливі питання, що постали перед усім континентом: як людські істоти могли зробити таке одне з одними, та навіть ще гостріше — як і чому один європейський народ (німці) знищував інший (євреїв). Ось про що їй йшлося у вислові «проблема зла».

Війна за «Золото Криму»

Цю війну Крим уже програв. І програв не тоді, коли чотири кримські музеї програли в Амстердамі суд про повернення виставки «Крим – золотий острів у Чорному морі», а набагато раніше. Але зрозумілим це стає лише зараз