Словацький національний архів передав копії архівних документів для українських архівів

Державна архівна служба України за безпосередньої участі Посольства України в Словацькій Республіці та за сприяння Міністерства закордонних справ України отримала від Словацького національного архіву копії архівних документів української тематики

Про це повідомила Державна архівна служба України.
 
Серед переданих документів - документи з фонду "Крайовий уряд в Братиславі (1920) 1928–1938 (1940) – Президія", архівні коробки № 227 (інвентарний номер 604) та № 32 (інвентарний номер 607), фонду "Міністерство внутрішніх справ (1938–1938)", архівна коробка № 14 (інвентарний номер 136), фонду "Міністерство закордонних справ (1939–1945)", архівні коробки № 112 та № 113 (інвентарний номер 65) та № 967 (інвентарний номер 453), фонду "Поліцейський директорат в Братиславі, 1920–1950", архівна коробка № 492 (інвентарний номер 2664, sign MAT 218/15).
За змістом отримані копії архівних документів та зразки філокартичних матеріалів, які хронологічно належать до 1936–1939 років, стосуються життя Чехословацької провінції "Підкарпатська Русь" ("Закарпатська Україна" тощо), її населення – "руських з України" і у сукупності дають окремі відомості і формують нові уявлення про соціально-економічний стан та обставини життя в Чехословаччині, передусім у її провінції, яка географічно відповідає сучасній Закарпатській області етнічних українців (Закарпаття, Пряшівщина, Велика Україна в Подєбрадах) і разом з іншими, наявними у фондах ЦДАЗУ та Держархіву Закарпатської області документами цієї тематики, створюють відповідний цілісний документальний комплекс "Українці на території Чеських та Словацьких державних утворень".
Словацький національний архів надав згоду на використання копій цих архівних документів у науково-дослідній та просвітницькій діяльності українських архівів, перш за все у заходах, присвячених 30-й річниці незалежності України та інших інформаційних заходах (виставкові та видавничі проєкти, у т. ч. онлайн, з публікацією на офіційних вебсайтах Укрдержархіву, ЦДАЗУ, Держархіву Закарпатської області) із зазначенням пошукових даних та місця зберігання оригіналів цих документів. Завдяки цьому документи стануть доступними й для користувачів.
Це, перший крок у відновленні переговорного процесу між українською та словацькою сторонами у напрямку налагодження двостороннього міжвідомчого співробітництва в сфері архівної справи, підписання Меморандуму про співробітництво та реалізації спільних проєктів.

Українська культура у листівках і платівках діаспори

Українська листівка як засіб комунікації в українській повоєнній діаспорі представляє не тільки унікальне мистецьке явище, а як на мене, і мовну, лінгвістичну цінність. У час повоєнного тоталітаризму поштівки та музичні диски з українською музикою перетворилися на засіб підтримки рідних та близьких, як на поселеннях так і в Україні.

Останні форпости “русского міра” на Одещині

Останнім часом Україна завдяки наполегливій праці істориків, публіцистів, журналістів і блогерів розбірливіше дивиться на власну минувшину. Тепер без особливих зусиль середньостатистичний школяр “на пальцях” може пояснити, що Чорне море не копали древні “укри”, українську мову не вигадували в “австро-угорському генштабі”, Ленін не те, щоби не “зробив Україну”, а й узагалі тут ніколи не бував. І, найголовніше, як виявилося, не сучасні українські можновладці “переписують історію”. Її переписали радянські історики-фантасти, а нині їхню справу продовжують російські неоімперські пропагандисти.

Харківські адреси Миколи Міхновського

Де мешкав і працював Микола Міхновський у Харкові? Це важливе питання для належного вшанування пам’яті основоположника української незалежності (самостійності) досі належним чином не досліджене. В Харкові, зокрема, дотепер немає йому пам’ятника.

Молоде життя Євгена Побігущого-Рена

Незважаючи на польську займанщину, українське життя в Коломиї, зглядно у молоді, дуже активне і рухливе. Діють у місті два українські покоління – батьки молодих людей, і вони самі – нове покоління українських патріотів. Оці "молоді" страждають від програної боротьби батьків, їхнього сидіння і квиління про те, що треба змиритися з фактичним станом. Натомість молоді час від часу все голосніше ставлять своїм завданням визволення рідної землі від окупантів і загарбників, особливо ті, що вже воювали за Україну