АНОНС: конференція про історію профспілкового й лівого руху

2-3 листопада в Києві відбудеться міжнародна конференція "Нові профспілки й демократичні ліві: історичне коріння та ідейні орієнтири".

"Традиції боротьби за демократичні та соціалістичні цінності нерозривно пов'язані з історією робітничого і профспілкового руху, - йдеться в анонсі конференції. - Нам необхідно
згадати і переосмислити досвід робітника і лівого руху, щоб зрозуміти і сформулювати свою політичну й історичну місію на сучасному етапі".

Організатори вважають за необхідне продовжити дискусію про історію робітника, профспілкового і демократичного рухів, їх сучасний стан та перспективи розвитку.

Ілюстрація з анонсу заходу

Серед іншого, на конференції планується обговорення наступних питань, пов'язаних з історією профспілкового руху:

Соціалістичні ідеї і рух трудящих у XIX - поч. XX століть (Драгоманов, українські анархісти і ліві соціалісти-революціонери, емігрантські "партійні школи" в Італії, селянський і робітничий спротив більшовицькому режиму)

Незалежний соціалізм проти сталінізму й капіталізму (есерівська еміграція, антисталінський комунізм, троцькістська опозиція, переслідування робітничих і лівих активістів в УРСР 1950-80 рр., 1968 рік у Франції, пострадянські анархо-синдикалісти)

Проблеми вивчення історії лівого та робітничого руху (Лев Камєнєв, український Троцький, російська революція 1910-20-х, ПОУМ у Громадянській війні в Іспанії тощо).

Також на конференції йтиметься про сучасні проблеми лівого і профспілкового руху.

Організатори: Конфедерація вільних профспілок України, Конфедерація праці Росії, Білоруський конгрес демократичних профспілок, Конфедерація профспілок Грузії, журнал соціальної критики "Спiльне" та інші.

Контакти організаторів: kyiv.labour2013@gmail.com

Дивіться також: "Короткий нарис українського марксизму"

Три мільйони з обмовкою «понад»

Методика й практика підрахунку загиблих у Червоній армії має численні вади. За час німецько-радянської війни ця процедура неодноразово змінювалася. Обрахунок бойових утрат тривав упродовж майже всього повоєнного десятиліття… Тому остаточні цифри визначити практично неможливо

«…Попереду заслін із жінок і дітей»: грецькі антифашисти проти Британії

На початку березня 2014 року російське керівництво скликало пресконференцію, присвячену подіям в Україні. Відповідаючи на запитання про можливість війни з сусідньою державою, Владімір Путін заявив: «Якщо ми ухвалимо таке рішення, то тільки для захисту українських громадян. І нехай спробує будь-хто з числа військовослужбовців стріляти у своїх людей, за якими ми стоятимемо позаду, не попереду, а позаду. Хай вони спробують стріляти у жінок і дітей!». Утім, у застосуванні подібної тактики росіяни не були першими. У Другу світову війну її використовували грецькі антифашисти. Але не проти нацистів, а проти британської армії.

План «Барбаросса». Що думали військові Гітлера?

Хоча було зрозуміло, що однією з головних причин нападу на Радянський Союз було прагнення здобути запаси (передусім нафту), яких бракувало німцям, без відповіді залишалося головне питання: чи мали вони ресурси, щоб здобути ресурси, яких прагнули? Одне слово: чи їхні бажання не перевищували здатність їх задовільнити? Урешті-решт, Гітлер так ніколи й не визнав цього недоліку плану «Барбаросса». Він хотів швидкої війни, щоб отримати доступ до сировини й землі, але сировина, яку він хотів мати найбільше (нафта), була неймовірно далеко.

«Антирадянський» Лифар

Ім’я Лифаря було заборонене на батьківщині протягом довгого часу, а його численні теоретичні праці з історії балету та хореографії не перекладалися російською та не видавалися у СРСР, не дивлячись на високий рівень радянського балету та його популярність як серед партеліти, так і пересічних радянських громадян. Проте йому вдалося (хоча, звісно, він поняття не мав про це) потрапити до секретного радянського видання – «методички» КҐБ 1968 року «Використання можливостей Радянського комітету з культурних зв’язків з співвітчизниками за кордоном у розвідувальній роботі».