Лекція В’ятровича про розсекречену історію ХХ століття. НАЖИВО

Спеціальна лекція історика Володимира В'ятровича "Історія життя в історії століття, історія століття в історії життя" в рамках презентації нової книги "Історія з грифом "Секретно". Українське ХХ століття". Онлайн-трансляція.

Історик Володимир В’ятрович, який на посаді керівника Архіву СБУ розсекречував раніше таємні документи радянських спецслужб, презентує у Києві свою нову книгу "Історія з грифом "Секретно". Українське ХХ століття".

Книга є результатом чотирирічного дослідження архівних таємниць української історії ХХ століття, що зберігалися у сховищах КҐБ.

"Ця книга — зустріч із минулим. Тут — 700 сторінок, 74 роки, 66 історій, 391 фотографія і набагато більше людей та ситуацій, котрі дивляться на читача зі світлин та архівних документів. Разом вони складають образ українського ХХ століття", — зазначив В’ятрович.

Дивіться трансляцію лекції онлайн на BeTV:

Організатори заходу:  Книгарня "Є", Центр досліджень визвольного руху, мистецька агенція "Наш формат", видавництво "Часопис" (Львів) за підтримки ТСН.ua.

Володимир В’ятрович — кандидат історичних наук, вивчає історію українського визвольного руху, Другої світової війни та проблеми подолання наслідків тоталітарного минулого. Директор наукового центру в Національному університеті "Києво-Могилянська академія".

Навчався у Львівському національному університеті імені Івана Франка.

Директор Галузевого архіву СБУ у 2008-2010 роках.

Очолює вчену раду Центру досліджень визвольного руху, член наглядової ради Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького".

Лауреат премії імені Василя Стуса за розкриття таємниць архівів радянської спецслужби від ЧК до КҐБ та актуальну публіцистичну працю "Історія з грифом "Секретно"", лауреат Форуму видавців у Львові — 2002, 2008, лауреат Книжкового рейтингу-2012 Національної спілки письменників України.

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.