АНОНС: Лекція "Найбільша проблема Європа: українське питання на зламі 1938–1939 років"

Як було проголошено автономію і незалежність Карпатської України? Як «українська карта» стала інструментом у міжнародній грі Гітлера? Які інтереси в українському питанні переслідували країни Заходу? Якою була позиція Праги щодо перспектив формування незалежної України? Які плани намагалися реалізувати Варшава і Будапешт? Чому Сталін був стривожений проголошенням Карпатської України?

Таку лекцію анонсує музей "Територія Терору".

 

Місце українського питання у міжнародній політиці напередодні Другої світової війни годі зрозуміти без звернення до історії Карпатської України – невеликого державного утворення, що існувало в рамках Другої Чехо-Словацької республіки у 1938-1939 роках.

Його поява на політичній мапі континенту у період "чехословацької кризи" призвела до помітної актуалізації українського питання – найбільшої нерозв'язаної національної проблеми у міжвоєнній Європі.

Перебуваючи в епіцентрі драматичних подій, ця невелика гірська країна на межі 1938-1939 років стала справжньою європейською "больовою точкою", адже зачіпала інтереси відразу кількох ключових гравців – ЧСР, Угорщини, Польщі, Німеччини, СРСР, Румунії, Італії, Британії та Франції.

У пост-мюнхенський період проблема Карпатської України активно обговорювалася у дипломатичних колах Європи у зв'язку з проєктом формування "Великої України".


У своїй лекції Олександр Пагіря, автор і упорядник документального видання "Карпатська Україна у документах Другої Чехо-Словацької республіки (1938 – 1939 рр.)" (2020), спробує дати відповідь на вищенаведені запитання.


Час: 19 березня, п'ятниця, 15.00


Місце: us02web.zoom.us

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.