АНОНС: Лекція "Найбільша проблема Європа: українське питання на зламі 1938–1939 років"

Як було проголошено автономію і незалежність Карпатської України? Як «українська карта» стала інструментом у міжнародній грі Гітлера? Які інтереси в українському питанні переслідували країни Заходу? Якою була позиція Праги щодо перспектив формування незалежної України? Які плани намагалися реалізувати Варшава і Будапешт? Чому Сталін був стривожений проголошенням Карпатської України?

Таку лекцію анонсує музей "Територія Терору".

 

Місце українського питання у міжнародній політиці напередодні Другої світової війни годі зрозуміти без звернення до історії Карпатської України – невеликого державного утворення, що існувало в рамках Другої Чехо-Словацької республіки у 1938-1939 роках.

Його поява на політичній мапі континенту у період "чехословацької кризи" призвела до помітної актуалізації українського питання – найбільшої нерозв'язаної національної проблеми у міжвоєнній Європі.

Перебуваючи в епіцентрі драматичних подій, ця невелика гірська країна на межі 1938-1939 років стала справжньою європейською "больовою точкою", адже зачіпала інтереси відразу кількох ключових гравців – ЧСР, Угорщини, Польщі, Німеччини, СРСР, Румунії, Італії, Британії та Франції.

У пост-мюнхенський період проблема Карпатської України активно обговорювалася у дипломатичних колах Європи у зв'язку з проєктом формування "Великої України".


У своїй лекції Олександр Пагіря, автор і упорядник документального видання "Карпатська Україна у документах Другої Чехо-Словацької республіки (1938 – 1939 рр.)" (2020), спробує дати відповідь на вищенаведені запитання.


Час: 19 березня, п'ятниця, 15.00


Місце: us02web.zoom.us

Член РУП Дідковський – організатор Уралу

Він народився в Житомирі. Закінчивсь кадетський корпус в Києві. Друкував українські видання в Петербурзі. Повернувся в Україну для розгортання РУП. Закінчив університет в Женеві. Партизанив на Уралі, який вже добре пізнав. Саме він прийняв і поселив царську родину в Єкатеринбурзі, яка у подальшому була розстріляна. Його ім’я носить гора – одна з трьох найвищих на Уралі.

Данило Скоропадський. "Валет" у колоді карт МГБ СССР

"33-літній принц України одного дня може стати центральною фігурою у великім повстанні, від якого може залежати доля Європи і України", - так наприкінці 1930-х років писали у пресі про гетьманича Данила Скоропадського після його поїздки до США та Канади за дорученням батька. З 1941 року син Павла Скоропадського став об'єктом уваги радянських спецслужб під оперативним псевдо "Валет".

Життя на війні та поза нею. Уривок з книги Івана Гоменюка "Мурашник. Нотатки на манжетах історії..."

Багато науковців називають Першу світову війною технологій. Справді, безліч технічних новинок і новацій випробовувалися саме тут. Зросла роль авіації, яку раніше воєначальники вважали дорогою й непотрібною розвагою. Авіатори були потрібні для розвідки та спостереження, набувала поширення бомбардувальна авіація, а повітряні бої вже не були дивиною навіть на Східному фронті.

Петлюра і професор Щербина. Полтавщина і Кубань: історичні зв’язки

Наукова і громадська діяльність Федора Щербини та Кубанський період життя Симона Петлюри - це важливі сторінки як української історії, зосібна Полтавщини й Кубані. Після політичного виключення з Полтавської духовної семінарії (за організацію вечора на честь Шевченка, виконання кантати "Б'ють пороги" за участю композитора Миколи Лисенка) Петлюра рятувався від арешту, тож у 1902 році виїхав не будь-куди, а на українську Кубань.