АНОНС: Онлайн-лекція «Бій під Крутами: перші кроки до незалежності»

«Україну нікому було захищати. Грушевський кинув напризволяще триста недовідчених курсантів. Необстріляні та без вишколу. Усі юні учасники бою під Крутами загинули.»

Такі міфи про Бій під Крутами звучали ще за часів Української Центральної Ради. Протистояння між українською армією та червоними окупантами стало символом патріотизму та жертовності у боротьбі за незалежність України, повідомляє "Освітня Асамблея".

 

Герої Крут затримали наступ військ Муравйова на Київ та дали змогу українській делегації укласти Брест-Литовський мирний договір, що фактично означав міжнародне визнання української незалежності. Але російська пропаганда досі поширює неправдиву інформацію навколо однієї з найвдаліших оборонних операцій української армії часів УНР.

Кандидат історичних наук, дослідник історії Української революції 1917-1921 рр. Віталій Скальський розповість про важливість Бою під Крутами та його наслідки. А також міфи, якими навіть сучасні історики намагаються применшити героїчну та безкомпромісну боротьбу патріотичної молоді.


Час: 28 січня, четвер, 19:00


Лекція відбудеться онлайн. Щоб отримати посилання, потрібно зареєструватися.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.