АНОНС: Онлайн-лекція «Бій під Крутами: перші кроки до незалежності»

«Україну нікому було захищати. Грушевський кинув напризволяще триста недовідчених курсантів. Необстріляні та без вишколу. Усі юні учасники бою під Крутами загинули.»

Такі міфи про Бій під Крутами звучали ще за часів Української Центральної Ради. Протистояння між українською армією та червоними окупантами стало символом патріотизму та жертовності у боротьбі за незалежність України, повідомляє "Освітня Асамблея".

 

Герої Крут затримали наступ військ Муравйова на Київ та дали змогу українській делегації укласти Брест-Литовський мирний договір, що фактично означав міжнародне визнання української незалежності. Але російська пропаганда досі поширює неправдиву інформацію навколо однієї з найвдаліших оборонних операцій української армії часів УНР.

Кандидат історичних наук, дослідник історії Української революції 1917-1921 рр. Віталій Скальський розповість про важливість Бою під Крутами та його наслідки. А також міфи, якими навіть сучасні історики намагаються применшити героїчну та безкомпромісну боротьбу патріотичної молоді.


Час: 28 січня, четвер, 19:00


Лекція відбудеться онлайн. Щоб отримати посилання, потрібно зареєструватися.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.