Спецпроект

У Могилянці відкрився Центр досліджень Голодомору

При Національному університеті "Києво-Могилянська академія" розпочинає роботу Український центр досліджень Голодомору.

Центр очолила відомий історик, старший науковий співробітник відділу історії України 20–30-х рр. ХХ ст. Інституту історії України НАНУ Людмила Гриневич, повідомляє прес-служба ЦДВР.

Повідомляється, що центр буде займатися реалізацією дослідницьких наукових проектів з проблематики Голодомору, публікацією наукових праць, документальних збірників, перекладів праць зарубіжних авторів, проведенням наукових семінарів, круглих столів та інших заходів на тему Голодомору.

Працівники Центру також розроблятимуть спеціальні навчальні курси та методичні рекомендації для вивчення теми у школах та вищих навчальних закладах.

"Спеціальним напрямом діяльності буде підготовка і видання багатотомної праці "Хроніка колективізації та Голодомору в Україні. 1927-1933" та створення на цій основі електронного  архіву онлайн, який міститиме оцифровані копії документів, повністю розшифровані та доповнені академічним аналізом", — розповіла Людмила Гриневич.

В Українському центрі досліджень Голодомору НаУКМА працюватимуть над виданням збірок спогадів свідків страшної трагедії, перекладом та виданням українською мовою праць західних науковців у царині дослідження Голодомору та геноцидів, моніторингом змісту новітніх нормативно-правових актів, навчальних програм, навчальних посібників і підручників України та Росії в контексті висвітлення проблематики, а також формуванням електронної бази вітчизняних дослідників цієї теми.

"Центр вивчення Голодомору буде продовжувати наукову і дослідницьку політику НаУКМА разом з іншими нашими науковими інституціями, такими як музей-архів Джеймса Мейса. Зараз ми повинні взяти на себе цю ініціативу, яку в силу певних причин не може взяти на себе держава", — прокоментував створення Центру президент Києво-Могилянської академії Сергій Квіт.

Дивіться також інші матеріали за темою "НаУКМА"

Роман Шухевич. Останній звіт Головнокомандувача УПА

В архіві Служби зовнішньої розвідки України знайдено рукописний варіант останнього звіту Головного командира УПА Романа Шухевича. Аналіз цього звіту та інших розсекречених документів НКВД/МГБ УРСР засвідчує, що Головнокомандувач повстанців не мав жодних ілюзій з приводу того, як має постати вільна і незалежна Україна, а саме – силою зброї у запеклій боротьбі з московитами.

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.