Спецпроект

У Могилянці відкрився Центр досліджень Голодомору

При Національному університеті "Києво-Могилянська академія" розпочинає роботу Український центр досліджень Голодомору.

Центр очолила відомий історик, старший науковий співробітник відділу історії України 20–30-х рр. ХХ ст. Інституту історії України НАНУ Людмила Гриневич, повідомляє прес-служба ЦДВР.

Повідомляється, що центр буде займатися реалізацією дослідницьких наукових проектів з проблематики Голодомору, публікацією наукових праць, документальних збірників, перекладів праць зарубіжних авторів, проведенням наукових семінарів, круглих столів та інших заходів на тему Голодомору.

Працівники Центру також розроблятимуть спеціальні навчальні курси та методичні рекомендації для вивчення теми у школах та вищих навчальних закладах.

"Спеціальним напрямом діяльності буде підготовка і видання багатотомної праці "Хроніка колективізації та Голодомору в Україні. 1927-1933" та створення на цій основі електронного  архіву онлайн, який міститиме оцифровані копії документів, повністю розшифровані та доповнені академічним аналізом", — розповіла Людмила Гриневич.

В Українському центрі досліджень Голодомору НаУКМА працюватимуть над виданням збірок спогадів свідків страшної трагедії, перекладом та виданням українською мовою праць західних науковців у царині дослідження Голодомору та геноцидів, моніторингом змісту новітніх нормативно-правових актів, навчальних програм, навчальних посібників і підручників України та Росії в контексті висвітлення проблематики, а також формуванням електронної бази вітчизняних дослідників цієї теми.

"Центр вивчення Голодомору буде продовжувати наукову і дослідницьку політику НаУКМА разом з іншими нашими науковими інституціями, такими як музей-архів Джеймса Мейса. Зараз ми повинні взяти на себе цю ініціативу, яку в силу певних причин не може взяти на себе держава", — прокоментував створення Центру президент Києво-Могилянської академії Сергій Квіт.

Дивіться також інші матеріали за темою "НаУКМА"

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.