Спецпроект

У Могилянці відкрився Центр досліджень Голодомору

При Національному університеті "Києво-Могилянська академія" розпочинає роботу Український центр досліджень Голодомору.

Центр очолила відомий історик, старший науковий співробітник відділу історії України 20–30-х рр. ХХ ст. Інституту історії України НАНУ Людмила Гриневич, повідомляє прес-служба ЦДВР.

Повідомляється, що центр буде займатися реалізацією дослідницьких наукових проектів з проблематики Голодомору, публікацією наукових праць, документальних збірників, перекладів праць зарубіжних авторів, проведенням наукових семінарів, круглих столів та інших заходів на тему Голодомору.

Працівники Центру також розроблятимуть спеціальні навчальні курси та методичні рекомендації для вивчення теми у школах та вищих навчальних закладах.

"Спеціальним напрямом діяльності буде підготовка і видання багатотомної праці "Хроніка колективізації та Голодомору в Україні. 1927-1933" та створення на цій основі електронного  архіву онлайн, який міститиме оцифровані копії документів, повністю розшифровані та доповнені академічним аналізом", — розповіла Людмила Гриневич.

В Українському центрі досліджень Голодомору НаУКМА працюватимуть над виданням збірок спогадів свідків страшної трагедії, перекладом та виданням українською мовою праць західних науковців у царині дослідження Голодомору та геноцидів, моніторингом змісту новітніх нормативно-правових актів, навчальних програм, навчальних посібників і підручників України та Росії в контексті висвітлення проблематики, а також формуванням електронної бази вітчизняних дослідників цієї теми.

"Центр вивчення Голодомору буде продовжувати наукову і дослідницьку політику НаУКМА разом з іншими нашими науковими інституціями, такими як музей-архів Джеймса Мейса. Зараз ми повинні взяти на себе цю ініціативу, яку в силу певних причин не може взяти на себе держава", — прокоментував створення Центру президент Києво-Могилянської академії Сергій Квіт.

Дивіться також інші матеріали за темою "НаУКМА"

Серце, самогубство чи вбивство? Як загинув Василь Стус

Уночі з 3 на 4 вересня 1985 року в карцері табору особливого режиму ВС-389/36 у с. Кучино Чусовського р-ну Пермської обл. пішов із життя 47-річний поет і правозахисник Василь Стус. Версій, чому це сталося, кілька. Але я певен...

Михайло Воскобійник. Останній Голова Української Національної Ради

22 серпня 1992 року на урочистостях із відзначення першої річниці відновлення незалежності України повноважні представники Державного центру УНР в екзилі склали свої повноваження і передали їх у Києві очільникам відновленої України. Серед них був Голова Української Національної Ради Михайло Воскобійник. На той час в архівних фондах української зовнішньої розвідки лежала ще не розсекречена справа-формуляр на нього під назвою "Елегантний".

Сухомлинський VS Макаренко: остаточне вирішення церковного питання в Павлиші

Ім'ям Василя Сухомлинського названо вулиці та навчальні заклади, його, як педагога і досі шанують не лише в Україні, а навіть у Китаї. Навколо нього сформовано образ гуманіста, "павлиського добротворця", який щиро любив дітей та віддавав їм своє серце. Часом Сухомлинського навіть зараховують до покоління "шістдесятників" у педагогіці, намагаючись створити образ прихованого борця з комуністичною системою.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.