Фаріон визнала, що була в Компартії. АУДІО

Член партії "ВО Свобода" Ірина Фаріон підтвердила, що в 1988 році вступила в Комуністичну партію Радянського Союзу.

Про це Фаріон заявила у коментарі радіо Львівська Хвиля.

"У 1988 році, винятково з мотивів наукового кар'єрного зростання я вступила у це лайно, - зазначила членкиня "Свободи". - А вже у 1989-му, відразу за рік, я із цього лайна вийшла. І не тільки вийшла з цього лайна, але й узагалі звільнилася з університету".

За словами Фаріон, вона пішла з вишу, оскільки усвідомлювала, що "через цю помилку ані аспірантури, ані наукової діяльності не буде".

Людей, які цікавляться подібними минулими речами, Фаріон назвала "гієнами", тому що вони, мовляв, споживають "реально мертвий матеріал".

Вона також повідомила, що планує подати до суду на свого колишнього викладача, який розповів, нібито вже до вищого навчального закладу Фаріон прийшла членом партії і "стукала через партійну дисципліну".

Цього тижня ЗМІ поширили з посиланням на архівні документи повідомлення, що Фаріон була членом КПРС. Досі "свободівка" заперечувала цей факт.

Дивіться також інші матеріали за темою "Партія "Свобода"

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.