Спецпроект

Українські ЗМІ – експонати музею Новин в Вашингтоні

Майже два з половиною мільйони відвідувачів за п’ять років. Стільки зібрав єдиній у світі музей новин – ньюзіум. Серед експонатів - українські новини. Переважно негативні.

Про це повідомляє radiosvoboda.org.

На відміну від більшості вашингтонських музеїв Ньюзіум платний. За двадцять доларів можна подивитися, як змонтовані рекламні ролики американських президентів, з якими обкладинками вийшли світові медіа наступного дня після терактів у Нью-Йорку, як виглядають розстріляні автівки репортерів і раритетні машини з супутниками для прямих включень. Ба більше, можна самому відчути себе журналістом – у спеціальній інтерактивній зоні.

Семиповерховий музей новин Ньюзіум розташований між капітолієм і Білим домом. На його стіні – перша поправка до конституції США – про свободу слова.  А на вході – перші шпальти сьогоднішніх номерів газет з усієї країни. Серед артефактів усередині музею – брили берлінського муру, фотографії-переможці Пуліцера, одяг убивці Джона Кеннеді й уламки телевежі, збитої під час терактів у Нью-Йорку.

Про Україну в Ньюзіумі – небагато. І переважно – неоптимістично. На стіні міжнародної правозахисної організації Дім Свободи - мапа свободи. Україна тут позначена жовтим кольором, як країна світу, де частково вільні медіа.
 
Згідно з останнім звітом організації, ми в одному кошику з Замбією, Південним Суданом і Кувейтом.

На стіні-меморіалі журналістів, які загинули під час виконання професійних обов'язків українців шестеро. Другий знизу після 2001-го – це Гонгадзе.

Вашингтонський музей новин серед іншого славиться найрозкішнішим у місті видом на Капітолій і багатющим вибором подарунків для журналістів.

Теми

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.