Спецпроект

Українські ЗМІ – експонати музею Новин в Вашингтоні

Майже два з половиною мільйони відвідувачів за п’ять років. Стільки зібрав єдиній у світі музей новин – ньюзіум. Серед експонатів - українські новини. Переважно негативні.

Про це повідомляє radiosvoboda.org.

На відміну від більшості вашингтонських музеїв Ньюзіум платний. За двадцять доларів можна подивитися, як змонтовані рекламні ролики американських президентів, з якими обкладинками вийшли світові медіа наступного дня після терактів у Нью-Йорку, як виглядають розстріляні автівки репортерів і раритетні машини з супутниками для прямих включень. Ба більше, можна самому відчути себе журналістом – у спеціальній інтерактивній зоні.

Семиповерховий музей новин Ньюзіум розташований між капітолієм і Білим домом. На його стіні – перша поправка до конституції США – про свободу слова.  А на вході – перші шпальти сьогоднішніх номерів газет з усієї країни. Серед артефактів усередині музею – брили берлінського муру, фотографії-переможці Пуліцера, одяг убивці Джона Кеннеді й уламки телевежі, збитої під час терактів у Нью-Йорку.

Про Україну в Ньюзіумі – небагато. І переважно – неоптимістично. На стіні міжнародної правозахисної організації Дім Свободи - мапа свободи. Україна тут позначена жовтим кольором, як країна світу, де частково вільні медіа.
 
Згідно з останнім звітом організації, ми в одному кошику з Замбією, Південним Суданом і Кувейтом.

На стіні-меморіалі журналістів, які загинули під час виконання професійних обов'язків українців шестеро. Другий знизу після 2001-го – це Гонгадзе.

Вашингтонський музей новин серед іншого славиться найрозкішнішим у місті видом на Капітолій і багатющим вибором подарунків для журналістів.

Теми

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.

Легенда про «Оржівську операцію»: як Внутрішні війська НКВД випадково вбили «Клима Савура»

Читаючи документи, складається враження, що Оржівська операція за масштабами була чимось подібним до «битви за Берлін». Очевидно, чекістам не хотілося в «переможному угарі» відставати від Червоної армії і банальну випадкову ліквідацію «Савура» розцяцькували, як масштабну операцію із задіянням особисто вищого командування держбезпеки УРСР.