60-річчя приєднання Криму до України відзначили книгою про УНР

Презентацією книги про кримську проблему в діяльності УНР розпочато відзначення 60-річчя входження Криму до складу України.

Про це повідомляє прес-служба Таврійської гуманітарної платформи.

Директор Українського інституту національної пам’яті Валерій Солдатенко вважає, що презентація в Києві монографії кримського історика Андрія Іванця "Кримська проблема в діяльності УНР періоду Директорії (кін. 1918-1920 рр.)" стала першою акцією з відзначення 60-річчя входження Криму до складу України.

Включення у 1954 р. Кримської області в межі УРСР була заключним актом довгого соборницького процесу. Про це Валерій Солдатенко заявив під час презентації нового видання в Національній парламентській бібліотеці України.

Захід було приурочено до 95-річниці утворення Директорії, яка була спочатку керівним органом антигетманського повстання, а пізніше вищим органом управління Української Народної Республіки. У презентації взяли участь науковці, державні службовці, громадські діячі та працівники закладів культури.

Монографія кримського дослідника є першою в історіографії спробою подати комплексну картину політики УНР періоду Директорії (1918-1920 рр.) стосовно Криму.

Андрій Іванець у виступі відзначив, що презентація проводиться в Києві у цей час невипадково, адже з одного боку відзначається 95-річчя утворення Директорії, а з іншого виповнюється 60 років поїздки М. Хрущова до Криму. 

Під час неї радянський керівник переконався у катастрофічному стані сільського господарства та соціальної інфраструктури Кримської області, що стало одним із важливих аргументів для ухвалення рішення про передачу її у склад УРСР.

Отже наступного року ми будемо відзначати 60-ту річницю завершення формування кордонів сучасної України, наголосив дослідник.

У своїй доповіді Іванець розкрив сутність кримської проблеми у 1917-1920 рр.,  розповів про формування кордонів українських державних формувань та про еволюцію ставлення УНР періоду Директорії до Криму.

На думку історика, для УНР кримська проблема була ключовою серед прикордонних проблем, адже від її успішного вирішення залежала можливість гарантування економічних, безпекових та стратегічних інтересів України в Причорномор‘ї. Тому українські державні органи після недовгого періоду коливань на початку 1919 р. стояли на позиціях необхідності інкорпорації Кримського півострова.

Валерій Солдатенко додав, що УІНП спільно з Національним НДІ українознавства та всесвітньої історії планують провести у 2014 р. наукову конференцію присвячену включенню Криму до складу України та проблемі соборності загалом.  

Книга "Кримська проблема в діяльності УНР періоду Директорії (кін. 1918-1920 рр.)" - 176-сторінкова монографія, видана у 2013 році накладом 1000 примірників.

У ній проаналізовано такі аспекти кримської проблеми, як ставлення українських державних структур до статусу Кримського півострова, їх стосунки з Кримським урядом С. Крима, військово-політичним режимом П. Врангеля, реакція на пропозицію частини кримськотатарських політиків надати Польщі мандат на Крим.

Окрім того, розглядаються такі невідомі чи маловивчені сюжети, як діяльність українського підпілля у врангелівській армії, українського національного руху в Криму в 1919-1920 роки, українських дипломатів з утворення Чорноморської федерації, кримського представництва в Києві та боротьбу за Північну Таврію взимку 1918-1919 років.

Дивіться також: "Подарунок Хрущова. Як Україна відбудовувала Крим"

Симон Петлюра і День Української Державності

Серед розсекречених документів у архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено текст промови голови Директорії УНР, Головного Отамана військ і флоту УНР Симона Петлюри з нагоди свята Української Державності. Цей текст зберігався у політвиховника Воєнної округи "Заграва" Української повстанської армії Степана Костецького на псевдо Зимний і слугував зразком для проведення виховної роботи у колі повстанців.

Січневе повстання 1863 року на Київщині, Волині й Поділлі

"Проблема польсько-українського історичного діалогу роками полягала в тому, що ми зосереджуємося на тому, що криваво нас розділяє. Історична політика між двома державами повинна полягати у пошуках того, що нас об'єднує", - Роберт Чижевський.

Мій улюблений сексот: 10 фактів про Юрія Смолича

8 липня Юрію Смоличу виповнилося 125 років. Люди, далекі від літератури, архівів, досліджень, усе чудово про нього знають. Наприклад, що Смолич був артилеристом у Петлюри. Що дослужився до звання генерал-майора КГБ і має численні нагороди за вірну службу. Що він записував на магнітофон розмови з Довженком. Що дружина Юрія Яновського ненавиділа Смолича. Що він цькував шістдесятників і хворого на серце Малишка. Більшість охоче повторює і смакує ці плітки й чутки, не заморочуючись із фактчекінгом.

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.