60-річчя приєднання Криму до України відзначили книгою про УНР

Презентацією книги про кримську проблему в діяльності УНР розпочато відзначення 60-річчя входження Криму до складу України.

Про це повідомляє прес-служба Таврійської гуманітарної платформи.

Директор Українського інституту національної пам’яті Валерій Солдатенко вважає, що презентація в Києві монографії кримського історика Андрія Іванця "Кримська проблема в діяльності УНР періоду Директорії (кін. 1918-1920 рр.)" стала першою акцією з відзначення 60-річчя входження Криму до складу України.

Включення у 1954 р. Кримської області в межі УРСР була заключним актом довгого соборницького процесу. Про це Валерій Солдатенко заявив під час презентації нового видання в Національній парламентській бібліотеці України.

Захід було приурочено до 95-річниці утворення Директорії, яка була спочатку керівним органом антигетманського повстання, а пізніше вищим органом управління Української Народної Республіки. У презентації взяли участь науковці, державні службовці, громадські діячі та працівники закладів культури.

Монографія кримського дослідника є першою в історіографії спробою подати комплексну картину політики УНР періоду Директорії (1918-1920 рр.) стосовно Криму.

Андрій Іванець у виступі відзначив, що презентація проводиться в Києві у цей час невипадково, адже з одного боку відзначається 95-річчя утворення Директорії, а з іншого виповнюється 60 років поїздки М. Хрущова до Криму. 

Під час неї радянський керівник переконався у катастрофічному стані сільського господарства та соціальної інфраструктури Кримської області, що стало одним із важливих аргументів для ухвалення рішення про передачу її у склад УРСР.

Отже наступного року ми будемо відзначати 60-ту річницю завершення формування кордонів сучасної України, наголосив дослідник.

У своїй доповіді Іванець розкрив сутність кримської проблеми у 1917-1920 рр.,  розповів про формування кордонів українських державних формувань та про еволюцію ставлення УНР періоду Директорії до Криму.

На думку історика, для УНР кримська проблема була ключовою серед прикордонних проблем, адже від її успішного вирішення залежала можливість гарантування економічних, безпекових та стратегічних інтересів України в Причорномор‘ї. Тому українські державні органи після недовгого періоду коливань на початку 1919 р. стояли на позиціях необхідності інкорпорації Кримського півострова.

Валерій Солдатенко додав, що УІНП спільно з Національним НДІ українознавства та всесвітньої історії планують провести у 2014 р. наукову конференцію присвячену включенню Криму до складу України та проблемі соборності загалом.  

Книга "Кримська проблема в діяльності УНР періоду Директорії (кін. 1918-1920 рр.)" - 176-сторінкова монографія, видана у 2013 році накладом 1000 примірників.

У ній проаналізовано такі аспекти кримської проблеми, як ставлення українських державних структур до статусу Кримського півострова, їх стосунки з Кримським урядом С. Крима, військово-політичним режимом П. Врангеля, реакція на пропозицію частини кримськотатарських політиків надати Польщі мандат на Крим.

Окрім того, розглядаються такі невідомі чи маловивчені сюжети, як діяльність українського підпілля у врангелівській армії, українського національного руху в Криму в 1919-1920 роки, українських дипломатів з утворення Чорноморської федерації, кримського представництва в Києві та боротьбу за Північну Таврію взимку 1918-1919 років.

Дивіться також: "Подарунок Хрущова. Як Україна відбудовувала Крим"

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.