60-річчя приєднання Криму до України відзначили книгою про УНР

Презентацією книги про кримську проблему в діяльності УНР розпочато відзначення 60-річчя входження Криму до складу України.

Про це повідомляє прес-служба Таврійської гуманітарної платформи.

Директор Українського інституту національної пам’яті Валерій Солдатенко вважає, що презентація в Києві монографії кримського історика Андрія Іванця "Кримська проблема в діяльності УНР періоду Директорії (кін. 1918-1920 рр.)" стала першою акцією з відзначення 60-річчя входження Криму до складу України.

Включення у 1954 р. Кримської області в межі УРСР була заключним актом довгого соборницького процесу. Про це Валерій Солдатенко заявив під час презентації нового видання в Національній парламентській бібліотеці України.

Захід було приурочено до 95-річниці утворення Директорії, яка була спочатку керівним органом антигетманського повстання, а пізніше вищим органом управління Української Народної Республіки. У презентації взяли участь науковці, державні службовці, громадські діячі та працівники закладів культури.

Монографія кримського дослідника є першою в історіографії спробою подати комплексну картину політики УНР періоду Директорії (1918-1920 рр.) стосовно Криму.

Андрій Іванець у виступі відзначив, що презентація проводиться в Києві у цей час невипадково, адже з одного боку відзначається 95-річчя утворення Директорії, а з іншого виповнюється 60 років поїздки М. Хрущова до Криму. 

Під час неї радянський керівник переконався у катастрофічному стані сільського господарства та соціальної інфраструктури Кримської області, що стало одним із важливих аргументів для ухвалення рішення про передачу її у склад УРСР.

Отже наступного року ми будемо відзначати 60-ту річницю завершення формування кордонів сучасної України, наголосив дослідник.

У своїй доповіді Іванець розкрив сутність кримської проблеми у 1917-1920 рр.,  розповів про формування кордонів українських державних формувань та про еволюцію ставлення УНР періоду Директорії до Криму.

На думку історика, для УНР кримська проблема була ключовою серед прикордонних проблем, адже від її успішного вирішення залежала можливість гарантування економічних, безпекових та стратегічних інтересів України в Причорномор‘ї. Тому українські державні органи після недовгого періоду коливань на початку 1919 р. стояли на позиціях необхідності інкорпорації Кримського півострова.

Валерій Солдатенко додав, що УІНП спільно з Національним НДІ українознавства та всесвітньої історії планують провести у 2014 р. наукову конференцію присвячену включенню Криму до складу України та проблемі соборності загалом.  

Книга "Кримська проблема в діяльності УНР періоду Директорії (кін. 1918-1920 рр.)" - 176-сторінкова монографія, видана у 2013 році накладом 1000 примірників.

У ній проаналізовано такі аспекти кримської проблеми, як ставлення українських державних структур до статусу Кримського півострова, їх стосунки з Кримським урядом С. Крима, військово-політичним режимом П. Врангеля, реакція на пропозицію частини кримськотатарських політиків надати Польщі мандат на Крим.

Окрім того, розглядаються такі невідомі чи маловивчені сюжети, як діяльність українського підпілля у врангелівській армії, українського національного руху в Криму в 1919-1920 роки, українських дипломатів з утворення Чорноморської федерації, кримського представництва в Києві та боротьбу за Північну Таврію взимку 1918-1919 років.

Дивіться також: "Подарунок Хрущова. Як Україна відбудовувала Крим"

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Три роки війни в Україні: погляд військового репортера з Словенії

"Буча - це українська Сребреніца", - каже Боштян Відемшек. Словенський військовий репортер збирає матеріал для нової книги, у якій сучасна російсько-українська війна зіставляється з Першою світовою, а усі події планує висвітлювати лише в теперішньому часі. Нещодавно журналіст відвідав Ужгород, після чого опублікував у словенській газеті "Дело" статтю про війну в Україні. Публікуємо її в перекладі українською мовою.

Спілка Української Молоді. Як 100 років тому у Києві було створено, а потім знищено студентське підпілля

СУМ заявив про себе в травні 1926-го. В Парижі загинув Симон Петлюра і юнаки вирішили про це розголосити. Ввечері 30 травня в Софійському Соборі відправляли панахиду на пошану 10-ліття смерті Івана Франка. Микола роздрукував близько 100 листівок, розміром 5 х 15 см, зі словами: "Люди, Укранці! Знову пролилася невинна кров кращого сина України. Доки-ж терпіти. Схаменіться, будьте люди...". На кінець відправи Павлушков, Матушевський та Бобир кинули з хорів листівки у натовп.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".