У Керчі влада не дає поховати червоноармійців. ФОТО

Представники військово-пошукового клубу "Патріот" принесли до будівлі міськради Керчі (Крим) останки радянських солдатів.

Про це повідомляє Керч.ФМ.

Пошуковці організували вкцію на знак протесту проти дій місцевої влади, яка відмовляється підписувати документи, необхідні для перепоховання знайдених останків.

До будівлі принесли кілька пакетів із знайденими кістками, а також невелику труну з фотографією солдата. Учасники акції також залишили послання до заступника мера Олексія Милованова: "Милованов, снизойди!".

"Це важкий для нас рішення, але влада відмовляється підписувати акти з вересня", - прокоментував акцію представник клубу Олександр Петров.

Йдеться про останки 52 солдатів, знайдених у ході пошукової експедиції. Оскільки влада відмовляється дати санкцію на перепоховання, клубу "Патріот" доводиться зберігати їх у себе.

 

Сам Милованов, який вийшов до пікетників, пояснив свою відмову підписати документи тим, що вони "подавалися в невстановлені терміни". Представники клубу вважають це пояснення несерйозним.

У республіканському комітеті Криму з охорони культурної спадщини, у свою чергу, повідомили, що ще до початку листопада написали лист із проханням про перепоховання останків. "З якої причини документи досі в Керчі не підписали, невідомо", - наголосила голова комітету Лариса Опанасюк.

Раніше представники пошукових об'єднань вже скаржилися на керченську владу, заявляючи, що вона заважає їм працювати.

Дивіться також: "На Чернігівщині влада не дозволяє ховати знайдених пошуковцями солдат"

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.

Антон Дробович: "Пам'ятання — це спротив забуттю"

Інтерв’ю з науковцем, громадським діячем Антоном Дробовичем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Як витримати тиск КДБ і навіть його висміювати? Досвід Натана Щаранського із книжки "Не злякаюся зла"

У травні 2025 році, через майже 40 років з дня написання, книга радянського дисидента Натана Щаранського "Не злякаюся зла" вийшла українською мовою. Уперше вона була надрукована англійською у 1988-му. У передмові до українського видання Щаранський, який за ці роки встиг стати відомим політичним та державним діячем в Ізраїлі, зазначив: в Україні книга повертається до свого початково призначення — допомагати людям у боротьбі.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.