ПОМЕРЛА МАМА ГЕОРГІЯ ГОНГАДЗЕ

Леся Гонгадзе пішла з життя сьогодні після четвертої ранку.

Про це повідомляє Львівська Газета з посиланням на прес-службу Львівської міської ради.

Львів висловлює співчуття усім рідним і близьким з приводу втрати Лесі Гонґадзе. На 69-му році життя сьогодні після четвертої години Леся Гонґадзе відійшла у вічність.

"Леся Гонгадзе була надзвичайно мужньою жінкою. Донька українського патріота, яка виховала чудового сина – справжнього захисника української національної ідеї, державності та незалежності. Сім’я Гонгадзе – це сьогодні приклад для нас усіх. Приклад справжнього патріотичного виховання. Весь Львів сумує", – зазначив міський голова Львова Андрій Садовий.

Леся Гонґадзе (Корчак) була корінною львів’янкою. Її батько Теодор Корчак був першим радіотехніком у Західній Україні. Сама Леся Гонгадзе – медик за фахом.

Лесю Гонгадзе поховають у понеділок на цвинтарі у Брюховичах під Львовом, повідомляє Zaxid.net з посиланням на Львівську міськраду.

Попрощатися з Лесею Гонгадзе львів’яни зможуть у неділю, 1 грудня, у Преображенській церкві (УГКЦ) на вул. Краківській, 21, де о 19:30 почнеться парастас за померлою.

Там же, у Преображенській церкві, у понеділок, 2 грудня, о 12:00 почнеться панахида, після закінчення якої траурна процесія вирушить у напрямку передмістя Брюховичі, на цвинтарі якого Леся Гонгадзе і буде похована.

Всі фінансові витрати з приводу похорону Лесі Гонгадзе взяла на себе Львівська міськрада.

Міський голова Львова Андрій Садовий повідомив, що у Лесі Гонгадзе попередньо було діагностовано рак. Їй пропонували стаціонарне лікування, але вона відмовилась і захотіла залишитися вдома.

Читайте також інтерв'ю з Лесею Гонгадзе на ІП (2001)

"Ми створюємо культуру пам’яті в Україні", - Гаяне Авакян

Інтерв’ю зі співзасновницею Платформи пам’яті "Меморіал" Гаяне Авакян для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Перешкодити єднанню ОУН із сіоністами. "Активні заходи" кдб

На початку 1970-х років із закордонних резидентур кдб срср надійшла низка документів, у яких зверталася увага на нову тенденцію в середовищі емігрантських центрів. Йшлося про те, що оунівці і сіоністи, попри здавалося б ідеологічні та інші розбіжності, почали об’єднуватися для спільної боротьби проти політики срср. Про те, як кдб намагався перешкодити такому єднанню, розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Полон як тінь війни

Українська історія нерозривно пов'язана з війнами й боротьбою за незалежність. В усіх цих конфліктах українці опинялися в полоні: від часів визвольних змагань початку ХХ століття до сучасної війни проти Росії. Тема полону є не лише правовою чи військовою проблемою, а й історико-культурним дзеркалом епохи: вона відображає стан гуманістичних цінностей, культуру дотримання міжнародних норм і характер політичних режимів.

Тімоті Снайдер: Глобальна ініціатива у пошуках історичної правди

"Історія не є воюючою стороною. Завдання будь-якої серйозної історії, включно з таким проєктом як цей, — дійти до правди. А правда завжди цікавіша за міф. Правда демократична в той спосіб, у який міф бути не може, бо міф вимагає покори, міф вимагає відсутності сумнівів. Історична правда нагадує нам, що життя — це не стільки впевненість у чомусь хибному, скільки постійно зростаюче знання про різні речі, які можуть бути правдивими. Тому я не сумніваюся, що наприкінці цього проєкту люди в Україні і по всьому світі, будуть набагато краще підготовлені до боротьби з російською пропагандою, ніж зараз".