ПОМЕРЛА МАМА ГЕОРГІЯ ГОНГАДЗЕ

Леся Гонгадзе пішла з життя сьогодні після четвертої ранку.

Про це повідомляє Львівська Газета з посиланням на прес-службу Львівської міської ради.

Львів висловлює співчуття усім рідним і близьким з приводу втрати Лесі Гонґадзе. На 69-му році життя сьогодні після четвертої години Леся Гонґадзе відійшла у вічність.

"Леся Гонгадзе була надзвичайно мужньою жінкою. Донька українського патріота, яка виховала чудового сина – справжнього захисника української національної ідеї, державності та незалежності. Сім’я Гонгадзе – це сьогодні приклад для нас усіх. Приклад справжнього патріотичного виховання. Весь Львів сумує", – зазначив міський голова Львова Андрій Садовий.

Леся Гонґадзе (Корчак) була корінною львів’янкою. Її батько Теодор Корчак був першим радіотехніком у Західній Україні. Сама Леся Гонгадзе – медик за фахом.

Лесю Гонгадзе поховають у понеділок на цвинтарі у Брюховичах під Львовом, повідомляє Zaxid.net з посиланням на Львівську міськраду.

Попрощатися з Лесею Гонгадзе львів’яни зможуть у неділю, 1 грудня, у Преображенській церкві (УГКЦ) на вул. Краківській, 21, де о 19:30 почнеться парастас за померлою.

Там же, у Преображенській церкві, у понеділок, 2 грудня, о 12:00 почнеться панахида, після закінчення якої траурна процесія вирушить у напрямку передмістя Брюховичі, на цвинтарі якого Леся Гонгадзе і буде похована.

Всі фінансові витрати з приводу похорону Лесі Гонгадзе взяла на себе Львівська міськрада.

Міський голова Львова Андрій Садовий повідомив, що у Лесі Гонгадзе попередньо було діагностовано рак. Їй пропонували стаціонарне лікування, але вона відмовилась і захотіла залишитися вдома.

Читайте також інтерв'ю з Лесею Гонгадзе на ІП (2001)

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.