ПОМЕРЛА МАМА ГЕОРГІЯ ГОНГАДЗЕ

Леся Гонгадзе пішла з життя сьогодні після четвертої ранку.

Про це повідомляє Львівська Газета з посиланням на прес-службу Львівської міської ради.

Львів висловлює співчуття усім рідним і близьким з приводу втрати Лесі Гонґадзе. На 69-му році життя сьогодні після четвертої години Леся Гонґадзе відійшла у вічність.

"Леся Гонгадзе була надзвичайно мужньою жінкою. Донька українського патріота, яка виховала чудового сина – справжнього захисника української національної ідеї, державності та незалежності. Сім’я Гонгадзе – це сьогодні приклад для нас усіх. Приклад справжнього патріотичного виховання. Весь Львів сумує", – зазначив міський голова Львова Андрій Садовий.

Леся Гонґадзе (Корчак) була корінною львів’янкою. Її батько Теодор Корчак був першим радіотехніком у Західній Україні. Сама Леся Гонгадзе – медик за фахом.

Лесю Гонгадзе поховають у понеділок на цвинтарі у Брюховичах під Львовом, повідомляє Zaxid.net з посиланням на Львівську міськраду.

Попрощатися з Лесею Гонгадзе львів’яни зможуть у неділю, 1 грудня, у Преображенській церкві (УГКЦ) на вул. Краківській, 21, де о 19:30 почнеться парастас за померлою.

Там же, у Преображенській церкві, у понеділок, 2 грудня, о 12:00 почнеться панахида, після закінчення якої траурна процесія вирушить у напрямку передмістя Брюховичі, на цвинтарі якого Леся Гонгадзе і буде похована.

Всі фінансові витрати з приводу похорону Лесі Гонгадзе взяла на себе Львівська міськрада.

Міський голова Львова Андрій Садовий повідомив, що у Лесі Гонгадзе попередньо було діагностовано рак. Їй пропонували стаціонарне лікування, але вона відмовилась і захотіла залишитися вдома.

Читайте також інтерв'ю з Лесею Гонгадзе на ІП (2001)

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

Кривавий баланс. Скільки загинуло під час польсько-українського конфлікту?

Під час українсько-польської локальної війни на території Холмщини, Грубешівщини, Берестейщини, Полісся, Волині й Галичини з кінця 1942 до кінця 1944 рр. українці втратили 13–16 тисяч осіб убитими й до 20 тисяч біженцями, поляки 38–39 тисяч осіб убитими й 355 тисяч біженцями.

Роль Медведчука: Юрій Литвин і Василь Стус мали одного адвоката та загинули в одному таборі

Українського поета, журналіста, правозахисника Юрія Литвина знайшли з розтятим животом у камері колонії особливо суворого режиму ВС-389/36 у селі Кучино на Уралі. Це сталося 4 вересня 1984 року. Бездиханне тіло поета Василя Стуса знайдуть у карцері того самого дня роком пізніше

«Прийшов час збирати каміння…»: Про репатріацію нашої церковної старовини

Радянська влада вивезла з України безліч дорогоцінних артефактів, церковних цінностей. Напевно, немає жодного храму, який не був пограбований тодішньою владою. Коштовності частково продали за кордон. Та чимало збереглося у російських музеях. Це був відвертий грабунок. Від часу проголошення незалежності українська влада і українське суспільство мали б системно опікуватися поверненням нашої національної історико-культурної спадщини. Але чи ми, українці, – як суспільство і держава – готові до копіткої наполегливої праці з репатріації вкраденого спадку?