У Києві "покращуються" меморіали Другої світової. ФОТО

Меморіали, пов'язані з визволенням Києва від нацистів, перебувають у занедбаному стані. За час, що минув від 60-річного ювілею, знакові місця, які зазвичай відвідуються під час святкування цих подій, було значно "покращено".

Про це повідомляє блогер Микола Афанасьєв.

За словами блогера, "особливо швидко "покращення" відбувалося в період 2010-2012 років".

Меморіал Невідомому солдату у парку Вічної слави має потрощені гранітні плити, зазначає автор.

 

"Покрадені бронзові елементи оформлення замінили на іржаві металеві, - пише Афанасьєв. - Через це майже всі гранітні плити навколо Вічного вогню забруднені іржею":

За словами блогера, красти бронзові елементи оздоблення почали одразу з березня 2010 року. І зараз замість оздоблення алеї з кольорових металів його "покращено на напівзітлілі дошки та перфоровані іржаві металеві листи":

 Крупний план дощок та іржі замість бронзи

На Алеї Полеглих Героїв - єдиному місці, де ще залишилися бронзові елементи оздоблення - покрадено усі їхні кріплення, пише автор:

 Зниклі кріплення

А ось як це виглядало узимку 2010 року:

Бронзові елементи починають замінюватися на залізні

Автор пише: "Покращили і музейний комплекс Великої Вітчизняної війни 1941-1945 року - парканчиком...

...та платним входом до Алеї пам'яті, закладеної до 40-річчя Перемоги...

 

....яку з серпня 2010 використовують у якості організованної громадської вбиральнi".

 Туалет на Алеї Пам'яті

Блогер нагадує, що указ президента "Про заходи у зв'язку з відзначенням 70-ї річниці визволення України від фашистських загарбників та 70-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років" вимагає від урядових органів провести "упорядкування військових поховань, ремонт та реставрацію меморіалів, пам'ятників, обелісків, пам'ятних знаків...".

Нагадаємо, з 2012 року уряд Азарова будує поруч із Алеєю Загиблих Героїв у Парку Слави новий меморіальний комплекс - алею Воїнської Слави.

Відвідини меморіалу Невідомого солдата у Парку Слави - частина державного протоколу України, разом із Меморіалом пам'яті жертв Голодомору. Їх відвідують іноземні делегації під час державних і офіційних візитів.

Дивіться також: "Битва за Київ. Як це було. ФОТО"

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.