Українські бібліотеки отримають книги про Голодомор

До 80-ї річниці Голодомор-геноциду 1932-1933 років 167 бібліотек по всій Україні отримають нові тематичні набори книг про велику трагедію українського народу.

Про це повідомляє прес-служба Центру досліджень визвольного руху.

У книгах є описи документів, що висвітлюють причини, перебіг і наслідки Голодомору, етнографічний аспект геноциду, свідчення очевидців про страшний голод та про доброчинців, які у 1932-1933 роках допомагали вижити тим, хто голодував.

У Національній парламентській бібліотеці зберуться директори київських бібліотек, котрим передадуть набір книг філософ Євген Сверстюк, директор видавництва "А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА" Іван Малкович та співкоординатор Громадського комітету із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932-1933 років Іван Васюник.

Час і місце заходу: 12 листопада, вівторок, 12:00. Київ, Національна парламентська бібліотека України (загальний читальний зал №1, вул. Грушевського, 1).

Одна із книг — спеціальне видання Громадського комітету із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду. Інші книги було надано Міжнародним благодійним фондом "Україна 3000", видавництвом "А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА" та Центром досліджень визвольного руху. Серед них такі видання:

·         "Великий терор. Сталінські чистки тридцятих років" Роберта Конквеста;

·         "Красный апокалипсис: сквозь раскулачивание и Голодомор" Дмитра Гойченка;

·         "Геноцид українців: деформація народної культури" Олесі Стасюк;

·         "Жнива скорботи: радянська колективізація і голодомор" Роберта Конквеста;

·         "Людяність у нелюдяний час. Доброчинці в часи Голодомору" (упорядники Володимир Тиліщак, Вікторія Яременко);

·         "Голодомор 1932—1933 років в Україні за документами ГДА СБУ" (упорядники Василь Даниленко (відповідальний упорядник), Людмила Аулова, Валентина Лавренюк);

·         "Голодомор на Луганщині 1932—1933 років";

·         "Свіча пам’яті: Усна історія про геноцид українців у 1932—1933 роках" Валентини Борисенко.

Як відомо, цього року відзначають 80-і роковини Голодомору-геноциду 1932-1933 років в Україні. Громадський комітет із вшанування пам’яті жертв Голодомору, створений у 2010 році, вже розпочав підготовку до проведення пам’ятних заходів 23 листопада.

Дивіться також: "Історія Голоду. Читачі УП розповідають, як вижили їхні родини"

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.