КМДА ХОЧЕ ВСТАНОВИТИ ТЕРЕЩЕНКА ЗАМІСТЬ ЛЕНІНА

В Київській міській державній адміністрації пропонують встановити на порожній після падіння Леніна постамент київському підприємцю і меценату XIX сторіччя Ніколі Терещенку.

Про це на своїй сторінці у Facebook написав заступник голови КМДА Руслан Крамаренко.

"Знесення Леніна нагадує 1917 рік. Одна революція знесла іншу. Для мене - це вандалізм", - зазначив чиновник. - Але оскільки вже так сталося, думаю, найправильнішим і об'єктивнішим для всіх киян буде поставити на цьому місці пам'ятник Ніколі Терещенку".

Терещенкові кияни зобов'язані появою Національного художнього музею, КПІ, Театру оперети, Володимирського собору, лікарні Охматдит і багато чого іншого, пояснив свою пропозицію Крамаренко.

"Тим більше кварталом вище знаходиться Терещенківська вулиця", - додав чиновник.

Пізніше замголови пообіцяв прийняти на побудову пам'ятника Терещенкові і пропоновані Михайлом Добкіним 100 тисяч гривень "для відбудови Леніна".

Київський підприємець Гарик Корогодський написав у своєму Facebook, що готовий фінансово підтримати пропозицію Крамаренка.

"Я в долі, написав Корогодський. - При чому від влади вимагається тільки рішення. Інших дольщиків теж знайду сам, обіцяю".

Нікола Артемійович Терещенко (1819-1903) - уродженець Сумщини, з ранніх років почав займатися бізнесом. Чумакував між Кримом і Глуховим, але справжнього успіху досяг, коли зосередився на виробництві цукру.

З 1875 року мешкає в Києві, де активно займається благодійною діяльністю і будує освітні заклади і церкви. Виділив значні кошти на будівництво Володимирського собору, був одним з інвесторів будівництва у Києві Політехнічного інституту.

Читайте також про доньку Ніколи Терещенка - засновницю Київського музею мистецтв Варвару Ханенко

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.