Спецпроект

У Феодосії покажуть дореволюційні різдвяні листівки

Усі 500 експонатів - з приватної колеції Богдана Яремка.

Про це пише e-crimea.info.

На виставці "Чари зими: новорічні та різдвяні листівки кінця XIX - початку XX століть" презентують 200 новорічних та 300 різдвяних листівок. 

Колекція належить Б. Яремку - феодосійському колекціонерові і краєзнавцю. Він  співпрацює з Феодосійським музеєм старожитностей вже понад десять років. У 2003-2004 в музеї вже проходила виставка " Православ'я в духовному житті ", де експонувалися різдвяні листівки з колекції Б. Яремка. У 2008 році були показані виставки " Великодні листівки початку XX століття" та " Православні храми Криму на старих листівках ". У поточному році в музеї була представлена ​​виставка "Прекрасна незнайомка: жіночий образ на поштовій листівці кінця XIX - початку XX століть ".

Виставка "Чари зими" у Феодосійському музеї старожитностей працюватиме з 18 грудня 2013 р. до кінця лютого 2014.

Теми

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.