Спецпроект

На честь засновника фабрики Петриківського розпису відкрили музей

Музей Федора Панка у селищі Петриківка на Дніпропетровщині прийняв перших відвідувачів.

Про це пише ukrinform.ua.

Український майстер народного декоративного розпису все життя прожив у рідному селі Патриківка. У 1958 році він заснував і очолив першу і єдину в Україні та світі фабрику петриківського розпису "Дружба". Також він сприяв відродженню, визнанню та розквіту традиційного народного живопису з Петриківки.

Для залучення більшої кількості туристів до Петриківки, окрім відкриття Музею Федора Панка, у селі  планується проведення традиційного міжнародного фестивалю-ярмарку "Петриківський дивоцвіт". Також місцеві майстри розробляють навчальні програми Петриківського розпису для дитсадків, школ та вишів України.

Як відомо, у грудні 2013 року Петриківський розпис включено до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО. 

До 20 січня 2014 року у Києві триватиме виставка Петриківського розпису у Національному музеї українського народного декоративного мистецтва на території Києво-Печерської лаври.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.