Спецпроект

Музей голокосту повернув Польщі барак з Освенциму

"Барак 30" є єдиним збереженим експонатом з Освенциму, побудованим до вересня 1943 року.

Про це пише ua.for-ua.com.

Музей голокосту у Вашингтоні повернув меморіальному комплексу Аушвіц-Біркенау половину бараку, яка понад 20 років була частиною експозиції в США.

Музей намагався добитися продовження терміну оренди, однак це було неможливо, згідно з польським законом від 2008 року, який забороняє вивозити об'єкти історичної спадщини країни на термін більше п'яти років.  Експонат доставили в польський порт Гдиня по морю в неділю, 29 грудня.

Співробітники польського меморіального комплексу розповіли, що консервація споруди, яка 20 років виставлялася в музейному залі, може тривати до 3-х років. Після цього півбараку повернеться на своє історичне місце, поруч з іншою половиною.

У "Бараку 30"  розташовувалася лікарня для в'язнів так званого "сімейного табору" Терезіенштадт, куди перевозили євреїв з гетто в місті Терезин в Богемії і Моравії. Всього з Терезіна в Освенцим доставили близько 46 тисяч чоловік, з них приблизно 20 тисяч проживали в "сімейному таборі", а решту вбили в газових камерах або відправили в інші частини концтабору. За свідченням одного з в'язнів, що вижили, в "Бараці 30" розташовувалися терапевтичне та інфекційне відділення лікарні.

Теми

«Скеля трьох чекістів». Як УПА боролась із НКВД на Буковині

23 вересня 1944 року повстанці в Путильському районі Чернівецької області із засідки ліквідували заступника начальника обласного НКҐБ та заступника начальника обласного НКВД, керівника обласної медичної служби НКВД, а також заступник начальника 2-го батальйону Внутрішніх Військ НКВД, який командував районним гарнізоном. Згодом через натиск повстанців районна радянська влада відступила із райцентру Путила у віддалене село Селятин, затрималася тут лише 5 днів, покинула район та через територію Румунії відступила до райцентру Сторожинець. Кілька місяців в районі панували повстанці.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.