Спецпроект

Будинок малого Грушевського знесли остаточно. ФОТО

Сьогодні будівельники остаточно зруйнували старий особняк середини ХІХ століття, в якому в дитинстві жив Михайло Грушевський.

Про це повідомляє "День" із посиланням на LB.ua.

Станом на п'яту годину вечора від будівлі на вулиці Саксаганського, 111 залишалась частина першого поверху.

Фото: everyday.in.ua

За даними видання на місці подій були присутні представники правоохоронних органів, які документували те, що відбувалось на місці подій та опитували свідків.

Фото: Макс ЛЄВІН (LB.ua)

За даними сайту "Коментарі", прокуратура Шевченківського району Києва доручила контролюючим органам провести перевірку законності дій забудовника при знесенні будівлі на вулиці Саксаганського, 111.

Будинок хотіли знести ще на початку вересня 2013 року, проте тоді він був зруйнований частково. Небайдужі кияни намагались обнести залишки будівлі парканом, аби убезпечити його від руйнації, проте це не стало на заваді будівельникам.

Зазначимо, що у 2007 році Київська державна адміністрація продала ділянку землі, на якій був розташований будинок Грушевського компанії "Аркор". Компанія має намір побудувати на цьому місці черговий торгівельно-розважальний комплекс.

У 2013 році начальник управління охорони культурної спадщини КМДА Яків Діхтяр стверджував, що маєток не має охоронного статусу: "Будинок не є об'єктом культурної спадщини й не значиться у списку охоронюваних пам'яток. У Києві близько 20 тисяч будівель, які були побудовані наприкінці XIX або на початку XX століть. Але тільки 3,5 тисячі з них – у списку охоронюваних".

А києвознавець Михайло Кальницький запевняв, що особняк на Саксаганського, 111, мав історичну цінність:

"У цьому будинку жив Михайло Грушевський (голова Центральної Ради Української народної республіки 1917-1918 років – ред.) зі своєю мамою й сестрою. Тут жив, будучи учнем київського художнього училища, відомий художник-пейзажист Іван Хворостецький. Ці дані містяться у списку пам'яток історії й культури".

Тоді ж заступник голови КМДА з питань архітектури й будівництва Михайло Кучук сказав, що про знесення старовинного будинку не знає, але "спробує розібратися".

У цьому кварталі декілька років тому знесли будівлю, у якій жила поетеса Леся Українка (Саксаганського, 115-а).

Дивіться також інші матеріали за темою "Забудова"

"Ми створюємо культуру пам’яті в Україні", - Гаяне Авакян

Інтерв’ю зі співзасновницею Платформи пам’яті "Меморіал" Гаяне Авакян для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Перешкодити єднанню ОУН із сіоністами. "Активні заходи" кдб

На початку 1970-х років із закордонних резидентур кдб срср надійшла низка документів, у яких зверталася увага на нову тенденцію в середовищі емігрантських центрів. Йшлося про те, що оунівці і сіоністи, попри здавалося б ідеологічні та інші розбіжності, почали об’єднуватися для спільної боротьби проти політики срср. Про те, як кдб намагався перешкодити такому єднанню, розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Полон як тінь війни

Українська історія нерозривно пов'язана з війнами й боротьбою за незалежність. В усіх цих конфліктах українці опинялися в полоні: від часів визвольних змагань початку ХХ століття до сучасної війни проти Росії. Тема полону є не лише правовою чи військовою проблемою, а й історико-культурним дзеркалом епохи: вона відображає стан гуманістичних цінностей, культуру дотримання міжнародних норм і характер політичних режимів.

Тімоті Снайдер: Глобальна ініціатива у пошуках історичної правди

"Історія не є воюючою стороною. Завдання будь-якої серйозної історії, включно з таким проєктом як цей, — дійти до правди. А правда завжди цікавіша за міф. Правда демократична в той спосіб, у який міф бути не може, бо міф вимагає покори, міф вимагає відсутності сумнівів. Історична правда нагадує нам, що життя — це не стільки впевненість у чомусь хибному, скільки постійно зростаюче знання про різні речі, які можуть бути правдивими. Тому я не сумніваюся, що наприкінці цього проєкту люди в Україні і по всьому світі, будуть набагато краще підготовлені до боротьби з російською пропагандою, ніж зараз".