У Києві знесли будинок, де жив Грушевський. ФОТО

У центрі Києва на вулиці Саксаганського, 111, у четвер знесли старовинний маєток, у якому жив Михайло Грушевський.

Про це пише УП.Київ із посиланням на "Сегодня".

"Екскаватор почав трощити будівлю, від неї залишилися лише дві стіни з боків...", - поскаржилися мешканці сусідніх будинків.

Будівля з гарною цегельною кладкою була побудована у другій половині ХІХ сторіччя, у 1888 році добудований другий поверх. Останні 7 років вона пустувала.

 Фото Анастасії Іскрицької, "Сегодня"

Мешканець сусіднього будинку Геннадій розповів, що колись у будівлі на Саксаганського, 111, був ЖЕК, а потім він перейшов у приватні руки.

"Забудовник планував звести тут будівлю аж у 9 поверхів, але йому нібито це не дозволила міська влада. Тепер на місці маєтку хочуть побудувати торгово-офісний центр у три поверхи з надбудовою. Ми сподівалися, що будинок просто зміцнять і надбудують поверх із мансардою...", - сказав він.

"Ми проти будівництва, оскільки наш будинок уже покрився тріщинами! Якщо почнуть забивати палі, він може розвалитися!", - додав Геннадій, який проживає по Саксаганського, 109/20.

Робітники підтвердили, що тут будують торгово-офісний центр, хоча на табличці поруч із будинком зазначено, що це реконструкція. "Хазяїн планує закінчити все за півроку", - сказав будівельник. Телефони забудовників у четвер не відповідали.

 

За даними газети, рішення про передачу ділянки ТОВ "Аркор" (0,04 га) було ухвалене Киїрадою у 2006 році. У тексті рішення земля передається в оренду на 1 рік, причому під будівництво офісно-житлового будинку. У грудні 2007 року Київрада продала цю ділянку тій же компанії за 1,17 млн грн.

Начальник управління охорони культурної спадщини КМДА Яків Діхтяр стверджує, що маєток не має охоронного статусу:

"Будинок не є об'єктом культурної спадщини й не значиться у списку охоронюваних пам'яток. У Києві близько 20 тисяч будівель, які були побудовані наприкінці XIX або на початку XX століть. Але тільки 3,5 тисячі з них – у списку охоронюваних".

А києвознавець Михайло Кальницький заявляє, що особняк на Саксаганського, 111, мав історичну цінність:

"У цьому будинку жив Михайло Грушевський (голова Центральної Ради Української народної республіки 1917-1918 років – ред.) зі своєю мамою й сестрою. Тут жив, будучи учнем київського художнього училища, відомий художник-пейзажист Іван Хворостецький. Ці дані містяться у списку пам'яток історії й культури".

Заступник голови КМДА з питань архітектури й будівництва Михайло Кучук сказав, що про знесення старовинного будинку не знає, але спробує розібратися.

У цьому кварталі декілька років тому знесли будівлю, у якій жила поетеса Леся Українка (Саксаганського, 115-а). Тепер на тому місці красується сучасна будівля.

Дивіться також інші матеріали за темою "Забудова"

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.