"Ленінопад": повалено пам'ятники у Дніпрі, Полтаві, Чернігові... ВІДЕО

Cьогодні в українських містах повалено більше десяти пам'ятників Леніну. Впали "головні" пам'ятники Дніпропетровська, Полтави, Чернігова, Вінниці, Хмельницького...

Соборну площу в Житомирі, де в четвер уранці звалили пам'ятник Володимирові Леніну, масово відвідують мешканці міста.

Вони фотографуються на фоні постаменту і обговорюють, що має бути на місці пам'ятника, повідомляє Житомир.info.

Протягом дня частину пам’ятника розібрали на сувеніри, голову поставили біля барикад на майдані Корольова. Куди подівся гранітний тулуб, не знають навіть місцеві комуністи.

Не обходиться і без суперечок, які переростають у сварки. Одні переконані, що прибрати гранітного Леніна з центральної площі треба було вже давно, інші впевнені – без цього пам’ятника Житомир втратить свою самобутність.

Гранітний пам'ятник Леніну було встановлено в центрі Житомира в 1971 році.

Про наміри знести бронзовий пам'ятник Леніну у Чернігові заявили на віче місцевого євромайдану. Думки міщан розділились: одні вважали, що варто зробити це цивілізовано, інші були налаштовані більш радикально.

Після віче люди рушили до монументу. Там на учасників мітингу чекали комуністи. Словесні перепалки між прихильниками КПУ та євромайданівцями тривали близько години. Ситуацію прискорили молоді люди в масках, які закидали представників КПУ яйцями, а потім взагалі відтіснили від Леніна.

Коли встановлений у 1967 році Ілліч упав - виявилось, що всередині він порожній. Падіння Леніна кілька сотень присутніх чернігівців зустріли гучними оплесками й почали фотографуватися з ним.

У Дніпропетровську пам'ятник валили п'ять годин. О 20:00 21 лютого мітингувальники після зустрічі з міським головою міста пішли на площу Леніна - до головного пам'ятника лідеру більшовиків, повідомляє Город.dp.ua.

Зі спорядження у мітингувальників були драбини й кувалди. Перша спроба стягнути гранітного Леніна (1959 року встановлення) з постаменту зусиллями десятків людей не вдалася. За кілька годин на площі зібралося кілька тисяч людей, які підбадьорювали тих, хто намагався завалити пам'ятник.

Людину, яка сіла під постамент, протестуючи проти знесення пам'ятника, видворили за межі площі. Станом на 22:30 проспект Карла Маркса був перекритий мітингувальниками. Площа Леніна повністю заповнена, натовп розтягнувся до сусідніх вулиць та Європейської площі, співають гімн. Маршрутні автобуси перестали ходити.

Активісти самооборони оточили пам'ятник по периметру з метою убезпечити людей і не допустити провокацій. В одного з людей місцева Самооборона вилучила пневматичну зброю. Міліції на площі не було.

О 0:53 пам'ятник за допомогою крана і вантажівки скинули з постаменту, скандуючи "Схід і Захід разом! Схід і Захід разом!"

У Полтаві вождя світового пролетаріату повалили за допомогою КамАЗу і тросу в присутності тисяч людей, повідомляє УП.

Міщани спершу попередили владу про необхідність демонтажу пам'ятника, а потім узялися за справу самі.

"Факти" повідомляють, що пам'ятники Леніну також повалили у Броварах, Білій Церкві, Боярці (все - Київська область), Славуті (Хмельницька область), самому Хмельницькому, Вінниці, Іллінцях, Комсомольському, Калинівці (все – Вінничина).

Повідомляється також про факти повалення Ленінів в інших містах.

fer

Як відомо, 8 грудня 2013 року в Києві було зруйновано пам’ятник Ленінові на бульварі Шевченка.

Після цього в Україні пошкодили або спробували пошкодити не менше 19 пам’ятників Леніну.

Володимир Ульянов (Ленін) - ключова фігура у партії більшовиків (відлам Російської соціал-демократичної робітничої партії), керівник державного перевороту в Російській республіці в жовтні 1917 року), ідеолог створення СРСР.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

Кривавий баланс. Скільки загинуло під час польсько-українського конфлікту?

Під час українсько-польської локальної війни на території Холмщини, Грубешівщини, Берестейщини, Полісся, Волині й Галичини з кінця 1942 до кінця 1944 рр. українці втратили 13–16 тисяч осіб убитими й до 20 тисяч біженцями, поляки 38–39 тисяч осіб убитими й 355 тисяч біженцями.

Роль Медведчука: Юрій Литвин і Василь Стус мали одного адвоката та загинули в одному таборі

Українського поета, журналіста, правозахисника Юрія Литвина знайшли з розтятим животом у камері колонії особливо суворого режиму ВС-389/36 у селі Кучино на Уралі. Це сталося 4 вересня 1984 року. Бездиханне тіло поета Василя Стуса знайдуть у карцері того самого дня роком пізніше

«Прийшов час збирати каміння…»: Про репатріацію нашої церковної старовини

Радянська влада вивезла з України безліч дорогоцінних артефактів, церковних цінностей. Напевно, немає жодного храму, який не був пограбований тодішньою владою. Коштовності частково продали за кордон. Та чимало збереглося у російських музеях. Це був відвертий грабунок. Від часу проголошення незалежності українська влада і українське суспільство мали б системно опікуватися поверненням нашої національної історико-культурної спадщини. Але чи ми, українці, – як суспільство і держава – готові до копіткої наполегливої праці з репатріації вкраденого спадку?