"Ленінопад": повалено пам'ятники у Дніпрі, Полтаві, Чернігові... ВІДЕО

Cьогодні в українських містах повалено більше десяти пам'ятників Леніну. Впали "головні" пам'ятники Дніпропетровська, Полтави, Чернігова, Вінниці, Хмельницького...

Соборну площу в Житомирі, де в четвер уранці звалили пам'ятник Володимирові Леніну, масово відвідують мешканці міста.

Вони фотографуються на фоні постаменту і обговорюють, що має бути на місці пам'ятника, повідомляє Житомир.info.

Протягом дня частину пам’ятника розібрали на сувеніри, голову поставили біля барикад на майдані Корольова. Куди подівся гранітний тулуб, не знають навіть місцеві комуністи.

Не обходиться і без суперечок, які переростають у сварки. Одні переконані, що прибрати гранітного Леніна з центральної площі треба було вже давно, інші впевнені – без цього пам’ятника Житомир втратить свою самобутність.

Гранітний пам'ятник Леніну було встановлено в центрі Житомира в 1971 році.

Про наміри знести бронзовий пам'ятник Леніну у Чернігові заявили на віче місцевого євромайдану. Думки міщан розділились: одні вважали, що варто зробити це цивілізовано, інші були налаштовані більш радикально.

Після віче люди рушили до монументу. Там на учасників мітингу чекали комуністи. Словесні перепалки між прихильниками КПУ та євромайданівцями тривали близько години. Ситуацію прискорили молоді люди в масках, які закидали представників КПУ яйцями, а потім взагалі відтіснили від Леніна.

Коли встановлений у 1967 році Ілліч упав - виявилось, що всередині він порожній. Падіння Леніна кілька сотень присутніх чернігівців зустріли гучними оплесками й почали фотографуватися з ним.

У Дніпропетровську пам'ятник валили п'ять годин. О 20:00 21 лютого мітингувальники після зустрічі з міським головою міста пішли на площу Леніна - до головного пам'ятника лідеру більшовиків, повідомляє Город.dp.ua.

Зі спорядження у мітингувальників були драбини й кувалди. Перша спроба стягнути гранітного Леніна (1959 року встановлення) з постаменту зусиллями десятків людей не вдалася. За кілька годин на площі зібралося кілька тисяч людей, які підбадьорювали тих, хто намагався завалити пам'ятник.

Людину, яка сіла під постамент, протестуючи проти знесення пам'ятника, видворили за межі площі. Станом на 22:30 проспект Карла Маркса був перекритий мітингувальниками. Площа Леніна повністю заповнена, натовп розтягнувся до сусідніх вулиць та Європейської площі, співають гімн. Маршрутні автобуси перестали ходити.

Активісти самооборони оточили пам'ятник по периметру з метою убезпечити людей і не допустити провокацій. В одного з людей місцева Самооборона вилучила пневматичну зброю. Міліції на площі не було.

О 0:53 пам'ятник за допомогою крана і вантажівки скинули з постаменту, скандуючи "Схід і Захід разом! Схід і Захід разом!"

У Полтаві вождя світового пролетаріату повалили за допомогою КамАЗу і тросу в присутності тисяч людей, повідомляє УП.

Міщани спершу попередили владу про необхідність демонтажу пам'ятника, а потім узялися за справу самі.

"Факти" повідомляють, що пам'ятники Леніну також повалили у Броварах, Білій Церкві, Боярці (все - Київська область), Славуті (Хмельницька область), самому Хмельницькому, Вінниці, Іллінцях, Комсомольському, Калинівці (все – Вінничина).

Повідомляється також про факти повалення Ленінів в інших містах.

fer

Як відомо, 8 грудня 2013 року в Києві було зруйновано пам’ятник Ленінові на бульварі Шевченка.

Після цього в Україні пошкодили або спробували пошкодити не менше 19 пам’ятників Леніну.

Володимир Ульянов (Ленін) - ключова фігура у партії більшовиків (відлам Російської соціал-демократичної робітничої партії), керівник державного перевороту в Російській республіці в жовтні 1917 року), ідеолог створення СРСР.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.