"Ленінопад": повалено пам'ятники у Дніпрі, Полтаві, Чернігові... ВІДЕО

Cьогодні в українських містах повалено більше десяти пам'ятників Леніну. Впали "головні" пам'ятники Дніпропетровська, Полтави, Чернігова, Вінниці, Хмельницького...

Соборну площу в Житомирі, де в четвер уранці звалили пам'ятник Володимирові Леніну, масово відвідують мешканці міста.

Вони фотографуються на фоні постаменту і обговорюють, що має бути на місці пам'ятника, повідомляє Житомир.info.

Протягом дня частину пам’ятника розібрали на сувеніри, голову поставили біля барикад на майдані Корольова. Куди подівся гранітний тулуб, не знають навіть місцеві комуністи.

Не обходиться і без суперечок, які переростають у сварки. Одні переконані, що прибрати гранітного Леніна з центральної площі треба було вже давно, інші впевнені – без цього пам’ятника Житомир втратить свою самобутність.

Гранітний пам'ятник Леніну було встановлено в центрі Житомира в 1971 році.

Про наміри знести бронзовий пам'ятник Леніну у Чернігові заявили на віче місцевого євромайдану. Думки міщан розділились: одні вважали, що варто зробити це цивілізовано, інші були налаштовані більш радикально.

Після віче люди рушили до монументу. Там на учасників мітингу чекали комуністи. Словесні перепалки між прихильниками КПУ та євромайданівцями тривали близько години. Ситуацію прискорили молоді люди в масках, які закидали представників КПУ яйцями, а потім взагалі відтіснили від Леніна.

Коли встановлений у 1967 році Ілліч упав - виявилось, що всередині він порожній. Падіння Леніна кілька сотень присутніх чернігівців зустріли гучними оплесками й почали фотографуватися з ним.

У Дніпропетровську пам'ятник валили п'ять годин. О 20:00 21 лютого мітингувальники після зустрічі з міським головою міста пішли на площу Леніна - до головного пам'ятника лідеру більшовиків, повідомляє Город.dp.ua.

Зі спорядження у мітингувальників були драбини й кувалди. Перша спроба стягнути гранітного Леніна (1959 року встановлення) з постаменту зусиллями десятків людей не вдалася. За кілька годин на площі зібралося кілька тисяч людей, які підбадьорювали тих, хто намагався завалити пам'ятник.

Людину, яка сіла під постамент, протестуючи проти знесення пам'ятника, видворили за межі площі. Станом на 22:30 проспект Карла Маркса був перекритий мітингувальниками. Площа Леніна повністю заповнена, натовп розтягнувся до сусідніх вулиць та Європейської площі, співають гімн. Маршрутні автобуси перестали ходити.

Активісти самооборони оточили пам'ятник по периметру з метою убезпечити людей і не допустити провокацій. В одного з людей місцева Самооборона вилучила пневматичну зброю. Міліції на площі не було.

О 0:53 пам'ятник за допомогою крана і вантажівки скинули з постаменту, скандуючи "Схід і Захід разом! Схід і Захід разом!"

У Полтаві вождя світового пролетаріату повалили за допомогою КамАЗу і тросу в присутності тисяч людей, повідомляє УП.

Міщани спершу попередили владу про необхідність демонтажу пам'ятника, а потім узялися за справу самі.

"Факти" повідомляють, що пам'ятники Леніну також повалили у Броварах, Білій Церкві, Боярці (все - Київська область), Славуті (Хмельницька область), самому Хмельницькому, Вінниці, Іллінцях, Комсомольському, Калинівці (все – Вінничина).

Повідомляється також про факти повалення Ленінів в інших містах.

fer

Як відомо, 8 грудня 2013 року в Києві було зруйновано пам’ятник Ленінові на бульварі Шевченка.

Після цього в Україні пошкодили або спробували пошкодити не менше 19 пам’ятників Леніну.

Володимир Ульянов (Ленін) - ключова фігура у партії більшовиків (відлам Російської соціал-демократичної робітничої партії), керівник державного перевороту в Російській республіці в жовтні 1917 року), ідеолог створення СРСР.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.