Падіння Ленінів в Україні посилилося. СТАТИСТИКА

Після подій 8 грудня у Києві в Україні пошкодили або спробували пошкодити не менше 19 пам’ятників Володимиру Леніну.

Такі підрахунки наводить видання Тиждень.ua.

Як відомо, 8 грудня протестувальники звалили і розбили пам'ятник Леніну на Бессарабській площі. Скульптура вважалась головним монументом Леніна в УРСР.

Після знесення в 1991 році за рішенням Київради пам'ятника Жовтневій революціїна нинішньому Майдані Незалежності бессарабський Ленін був місцем проведення масових заходів прорадянських політичних партій.

11 грудня на Волині у Любешові на території, що належить офісу КПУ, члени партії демонтували пам’ятник Ленін з власної ініціативи.

Зранку 30 грудня в місті Ватутіне (Черкаська область) пам'ятник лідеру більшовиків звалили четверо невідомих. За кілька годин працівники комунальних служб повернули скульптуру на місце, але вже з відбитим носом.

Найбільше пам’ятників "вождю світового пролетаріату" зруйнували на Одещині. Так, вночі 9 грудня невідомі відбили погруддя пам'ятника, встановленого біля клубу залізничників міста Котовська.

4 січня у Миколаївському районі пошкодили пам'ятник Лєніну в парку біля будинку "Центр дозвілля". У міліції потім заявили, що пам'ятник упав сам.

5 січня у райцентрі Березівка (Одеська область) пам’ятник Леніну облили чорною фарбою.

21 січня у місті Татарбунари (Одеська область) пам’ятнику Леніна відбили голову. Представники місцевої влади стверджували, що пам'ятник розвалився від старості (його встановили у 1970 році).

10 січня у райцентрі Машівка Полтавської області обезголовили пам'ятник Леніну. Цього ж місяця в Алчевську Луганської області на пам’ятнику Леніну написали "Кат".

Також у січні пам'ятник Леніна зруйнували у Кривому Розі, неподалік від залізничної станції Кривий Ріг-Західний. У чавунного погруддя відбили голову, сам постамент залишився неушкодженим.

23 січня впав пам’ятник вождю у селі Центральне Снігурівського району (Миколаївська область). Місцева влада також відзначала, що бюст довгий час знаходився в аварійному стані .

Того ж дня в Ізюмі на Харківщині облили пам'ятник Леніну червонною фарбою. А вже 30 січня в Ізюмі в тому ж місті невідомі розмалювали пам'ятник на центральній площі міста. На постаменті з'явилися низка написів червоною фарбою: "Не сотвори собі кумира", "Закон" та інші.

30 січня на землю впав пам’ятник Леніну у Фастові на Київщині. У міліції розповіли, що невідомі за допомогою лебідки і троса повалили пам'ятник заввишки близько 6 метрів.

У січні також пострадали пам'ятники Вінничини. У Побережному невідомі відрізали скульптурі голову. А в Ямполі пам'ятник Леніну демонтували і встановили на його місці пам’ятник гетьману Богдану Хмельницькому.

1 лютого невідомі частково відірвали голову пам'ятнику Леніну у райцентрі Чорнобай Черкаської області.

7 лютого було викрадено пам'ятник Леніну, що стояв перед будівлею райдержадміністрації міста Шепетівка (Хмельницька область).

6 лютого у Сумах офіційно прибрали з постаменту скульптуру Леніна біля палацу культури "Хімік". Згідно з прийнятим минулого року рішенням міської ради, згодом приберуть і останній  пам`ятник Леніну, що наразі стоїть на масиві Дуровщина.

Володимир Ульянов (Ленін) - ключова фігура у партії більшовиків (відлам Російської соціал-демократичної робітничої партії), керівник державного перевороту в Російській республіці в жовтні 1917 року), ідеолог створення СРСР.

Як відомо, 8 грудня 2013 року в Києві було зруйновано пам’ятник Ленінові на бульварі Шевченка. Відповідальність за акцію взяла на себе партія "ВО "Свобода". КМДА запропонувала встановити на постаменті з-під Леніна монумент київському меценату і підприємцю XIX сторіччя Ніколі Терещенкові.

В серпні 2013 року Новоград-Волинська міськрада вирішила демонтувати пам'ятник Леніну на центральній площі міста. У червні 2013 року депутати Сумської міськради проголосували за демонтаж двох монументів Леніну в місті.

У лютому 2013 року року активісти партії "ВО "Свобода" на чолі з нардепом Ігорем Мірошниченком зруйнували в Охтирці пам’ятник Володимиру Леніну.

У березні 2013 року невідомі особи завдали пошкоджень та руйнувань меморіалам героям національно-визвольних змагань Бандері та Шухевичу.

Пізніше доктор історичних наук Георгій Касьянов нагадав, що руйнування пам'ятників без рішення органів місцевого самоврядування є вандалізмом, і звернув увагу на те, що тема історії часто використовується для того, щоб відвернути увагу суспільства від соціально-політичних питань.

МВС заявило, що масове руйнування пам'ятників в Україні розпочалося тільки цього року.

У листопаді 2011 року нардеп від КПУ Євген Царьков заявив, що комуністи відновили в Україні 80 пам'ятників Леніну.

Дивіться також інші матеріали за темами "Ленін" та "Монументи"

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.