Боротьба з ленінами триває: більше 50 пам'ятників за кілька днів

З понеділка по суботу в Україні звалили або пошкодили більше 40 пам'ятників Леніну. Географія дуже широка - від Чернігова до Криму, від Луганщини до Хмельницької області. В Харкові вирішили не зносити.

Зокрема, в ніч на 21 лютого активісти "Правого сектора" і прості городяни скинули з постаменту пам'ятник Леніна в центрі Житомира, на площі Соборній.

В ту ж ніч активісти скинули пам'ятник Леніну в Боярці, Броварах, Білій Церкві (Київська область). Також звалили монумент у Славуті (Хмельницька область).

22 лютого у Полтаві вождя світового пролетаріату повалили за допомогою КамАЗу і тросу. Городяни спершу попередили владу про необхідність демонтажу пам'ятника, а потім взялися робити це самі.

У ніч на 22 лютого у Дніпропетровську теж було повалено Леніна. Правоохоронці перешкоджати поваленню пам'ятника не намагалися.

22 лютого монументи вождю скинули з постаменту в Чернігові та Прилуках (Чернігівська область).

Крім того, у суботу повалили пам'ятник Леніну у Херсоні. Також впав кам'яний Ленін на головній площі Миколаєва.

Зруйнувати пам'ятник Леніну спробували у Запоріжжі. Між прихильниками революційного демонтажу й захисниками пам'ятника виникла бійка. У її ході невідомі в шкіряних куртках з натовпу захисників пам'ятника відкрили вогонь у опозиціонерів. Інформації про поранених немає.

А от монумент біля будинку культури імені Дроб'язко (Жовтневий район Запоріжжя)таки знесли.

23 лютого в Лисичанську (Луганська область) місцевий житель за допомогою джипа повалив пам'ятник Леніну. Міліція кваліфікувала вчинок за статтею 296 КК України (хуліганство).

Тим часом на Полтавщині (Лубни, Кобеляки), де теж упав Ленін, міліція не відкривала кримінальних справ.

У місті Кролевець (Сумщина) невідомі повалили з постаменту пам'ятник Леніну, який стояв на площі Миру. Наразі пам'ятник не зруйнований, він знаходиться на території одного з комунальних підприємств. Його подальша доля буде вирішена наступного тижня місцевою владою.

24 лютого невідомі повалили пам'ятник Володимиру Леніну в кримському селищі Зуя (Білогірський район), що стояв біля селищної ради. За словами місцевих жителів, близько третьої-четвертої години ранку під'їхала машина, люди, які перебували там, накинули мотузку на монумент і повалили.

На Одещині знищено пам'ятники у Роздільній та Кілії. Пам'ятник на головній площі Іллічівська місцева міськрада вирішила прибрати в порт "на ремонт". Крім того в Іллічівську планують перейменувати головну вулицю - з проспекту Леніна в проспект Шевченка.

Міськрада Балти проголосувала за демонтаж пам'ятника. У містах Ананьєв і Березівка ​​комуністи домовилися самостійно прибрати пам'ятники щоб ​​уникнути їх знищення.

У Кременчуку (Полтавська область) демонтовано два пам'ятники Володимиру Леніну - на центральній площі Перемоги і біля прохідної Крюківського вагонобудівного заводу.

Знесено пам'ятники у Миргороді, Котельві і Нових Санжарах (Полтавщина). У Лубнах латунний пам'ятник Леніну демонтували за розпорядженням мера.

Тим часом координаційна рада Євромайдану в Харкові відмовилася від ідеї негайного демонтажу пам'ятника Леніну на площі Свободи в центрі міста.

За словами члена координаційної ради Володимира Чистіліна, "оскільки євромайданцівці є прихильниками європейських цінностей, вони готові слухати позицію харків'ян і всебічно обговорити питання з територіальною громадою".

Загалом географія повалених Ленінів з понеділка 17 лютого до суботи 22 лютого виглядає наступним чином:

Сумська область: Суми, Конотоп, Тростянець, Кролевець;

Дніпропетровська область: Дніпропетровськ, Дніпродзержинськ, Кривий Ріг;

Запорізька обл: селище Балабіно, Запоріжжя (плюс спроба повалення);

Черкаська область: Звенигородка, Лисянка, Христинівка, Маньківка, Сміла, Умань, селище Буки Маньківського району області, Корсунь-Шевченківський, Жашків, Канів, Шпола;

Полтавська: Полтава, Кременчук, Миргород, Котельва, Нові Санжари, Глобино, село Зубань Глобинського району, Диканька (облили фарбою), Пирятин (відбили ніс), Лохвиця (написали "Кат" на постаменті), село Сенча Лохвицького району (частково зруйнували), Лубни, Кобеляки, Решетилівка;

Одеська: Кілія, Роздільна, Котовськ (облили фарбою), Іллічівськ, Балта, Ананьїв, Березівка, Іванівка (обклали шинами й підпалили), селище Саврань;

Чернігівська: Чернігів, Прилуки;

Житомирська: Житомир, Коростишів, Коростень, Чуднів, Любар, Романів, Малин, Баранівка;

Кіровоградська: Кіровоград;

Крим: селище Зуя Білогірського району;

Луганська: Лисичанськ;

Хмельницька: Хмельницьк, Дунаївці, Деражня, Старокостянтинів, Славута;

Київська: Біла Церква, Боярка, Бровари.

Як відомо, 8 грудня 2013 року в Києві було зруйновано пам’ятник Ленінові на бульварі Шевченка.

Після цього в Україні пошкодили або спробували пошкодити не менше 19 пам’ятників Леніну.

Володимир Ульянов (Ленін) - ключова фігура у партії більшовиків (відлам Російської соціал-демократичної робітничої партії), керівник державного перевороту в Російській республіці в жовтні 1917 року), ідеолог створення СРСР.

Українська Правда, delo.ua, УНІАН

Леся Українка: про що не пишуть у підручниках

Хвора, сумна і з грабельками – такою навчили нас бачити Лесю Українку. Але якою вона була насправді? На щастя, Лариса Косач одна з небагатьох класиків, чий архів (зокрема, листування) вдалося зберегти, а з ним і цілу історію української літератури та життя культурної еліти зламу ХІХ і ХХ століть. Завдяки цим архівам ми можемо подивитися на неї по-новому, а заразом і на цілу епоху: час тендітних дам, літературних вечорів, перших курортів, трамваїв і краси епістолярного стилю…

Генерал Олександр Удовиченко. Представник розвідки УНР у Франції

Генерал-полковник Армії УНР Олександр Удовиченко по праву входить до військової еліти Української революції 1917–1921 років. Він командував Третьою залізною стрілецькою дивізією, що вважалася однією з найбоєздатніших частин Армії УНР, обіймав низку інших відповідальних посад в українській армії і зажив слави вмілого й відважного командира.

Забути майдан?

«Ніколи більше», «Ми завжди пам’ятатимемо» – слова, які найчастіше чуємо у громадянських епітафіях, політичних заявах, телевізійних новинах, на комеморативних церемоніях, у меморіальному, музейному чи освітньому просторі

Неофіти українства: Софія Русова

Українці, які зреклися своєї мови та історії, на жаль, не є чимось винятковим для нашого народу. Таких було багато і триста, і сто років тому. Вистачає їх в Україні й сьогодні. З іншого боку ми дуже мало знаємо і говоримо про тих, хто, не будучи українцем за походженням, став ним за переконанням. Таких людей в нашій історії було чимало. Зазвичай ми якось буденно констатуємо неукраїнське походження окремих представників української еліти, згадуємо про це якось між іншим, як про таку собі дивакуватість - от, мовляв, і таке буває