На Львівщині демонтували пам'ятник Кутузову. ФОТО

У Бродах (Львівська область) комунальники демонтували пам'ятник полководцю Російської імперії Михайлу Кутузову, розташований у сквері навпроти Педагогічного коледжу імені Шашкевича.

Про це повідомляє ZIK.

За подією спостерігали депутати та громадськість міста, перехожі.

Спочатку з допомогою автокрана зняли погруддя полководця, а згодом –  і постамент.

Таким чином було виконано рішення Бродівської міськради, прийняте у грудні 2013 року у відповідь на звернення політв'язня Ігоря Калинця, в якому він закликав встановити на місці пам'ятника Кутузову в монумент "комусь із видатних українців".

 

На віче в Бродах громада ініціювала встановлення на цьому місці пам'ятника загиблим Героям Майдану.

Пам'ятник Кутузову у Бродах було встановлено навпроти тодішнього педучилища у 1974 році.

Бетонні частини пам'ятника Кутузову відвезли відправили на територію КП "Броди", де він зберігатиметься до кращих часів. Подальшу долю знесеного пам'ятника має вирішити громадськість міста.

Михайло Голеніщев-Кутузов (1745-1813) - генерал-фельдмаршал Російської імперії, відзначився у війнах з Османською імперією і наполеонівською Францією.

Дивіться також: "Русское Единство" вважає, що Кутузов звільняв Крим від фашистів. ВІДЕО"

МДБ СРСР проти УГКЦ. Спецоперації без кордонів

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які дають змогу доповнити інформацію про організацію сталінським режимом Львівського псевдособору 8–10 березня 1946 року з ліквідації УГКЦ. Зокрема, про оперативну розробку Івана Бучка, який після арештів в Україні всього єпископату залишався єдиним єпископом УГКЦ за кордоном, здійснення спецзаходів щодо знищення греко-католицької церкви на чолі з єпископом Теодором Ромжею на Закарпатті, намагання діяти за таким самим сценарієм у країнах Центральної та Східної Європи.

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.