Площу перед міськрадою Івано-Франківська перейменували на Героїв Небесної Сотні

Площа перед адмінбудинком обласної і міської влади в Івано-Франківську носитиме ім’я Героїв Небесної Сотні.

Таке рішення ухвалила сьогодні сесія Івано-Франківської міської ради, повідомляє Радіо Свобода.

Саме на цьому місці протягом останніх місяців був івано-франківський Майдан, проходили щоденні віча, трибуною став балкон міської ради.

Сюди прийшли десятки тисяч івано-франківців для прощання з одним з Героїв Небесної Сотні – 19-річним студентом Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Романом Гуриком, який загинув у Києві 20 лютого від пострілу снайпера.

Депутати міської ради ухвалили також рішення про перейменування вулиці Проектної в Івано-Франківську, неподалік якої жив Роман Гурик, на його честь.

Родині загиблого студента буде виділено одноразову грошову допомогу у розмірі 100 тисяч гривень.

На сесії прозвучала пропозиція визначити вулиці, які можна перейменувати на честь ще сімох прикарпатців з Небесної Сотні.

Міський голова Віктор Анушкевичус також повідомив, що в майбутньому хочуть встановити на площі перед адмінбудинком пам’ятник Героям Небесної Сотні замість теперішньої скульптурної композиції, стиль якої "є символом тоталітаризму".

Як відомо, в березні 2014 року Хмельницька міськрада перейменувала центральну вулицю Театральну на Героїв Майдану.

У лютому центральну вулицю Кіровограда перейменували з Кірова на Героїв Майдану.

Міська рада Дніпропетровська проголосувала за перейменування площі Леніна на площу Героїв Майдану.

У Тернополі міськрада вирішила перейменувати площу Мистецтв на площу Героїв Євромайдану.

У Києві пропонують перейменувати вулицю Інститутську або її частину на вулицю Небесної Сотні.

Дивіться також інші матеріали за темою "Топоніміка"

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".