Професора, який порівняв Путіна з Гітлером, звільнили з МГИМО

Адміністрація Московського державного інституту міжнародних відносин (МГИМО) вирішила розірвати трудову угоду з професором Андрєєм Зубовим і звільнити його з роботи.

Звільнення відбудеться сьогодні, повідомляє офіційний сайт МГИМО.

Рішення спричинене тим, що професор Зубов "свідомо і неодноразово порушував" документи інституту щодо корпорпативної поведінки, яка "визначається відомчою приналежністю МГИМО до МЗС Росії, повідомляється на сайті.

"Численні висловлювання та інтерв'ю Зубова А.Б. про події на Україні і про зовнішню політику Росії викликають обурення і здивування в університетському середовищі, - таврують ворогів народу представники інституту. - Вони йдуть урозріз із зовнішньополітичним курсом Росії, піддають безоглядній і безвідповідальній критиці дії держави, завдають шкоди навчально-освітньому та виховному процесу".

"Залишаючи на совісті Зубова А.Б. недоречні й образливі історичні аналогії і характеристики, керівництво МГИМО визнало неможливим продовження роботи Зубова в інституті і прийняло рішення про припинення з ним трудового договору", йдеться в повідомленні керівництва вишу.

Як відомо, 1 березня, в газеті "Ведомости" з'явилася стаття Зубова "Це вже було". Вона починається словами: "Друзі. Ми на порозі... Ми на порозі повного руйнування системи міжнародних договорів, економічного хаосу та політичної диктатури. Ми на порозі війни з нашим найближчим, спорідненим народом України..."

Історик аналізує ситуацію в Криму і вказує на спільні риси нинішньої кризи у відносинах між Росією і Україною і приєднання Австрії до Третього Рейху в 1938 році.

За словами професора, настав час схаменутися, адже кремлівські політики втягують російський народ у "страхітливу авантюру", на що росіяни "не повинні вестися", як повелися свого часу німці на обіцянки Геббельса і Гітлера.

3 березня донька Зубова повідомила про заплановане звільнення професора.

Після повідомлення про звільнення російські історики виступили на захист колеги. Керівництво МГИМО тоді поспішило заявити, що не планує звільняти Зубова.

Тоді ж Київський національний університет імені Шевченка запросив Зубова на посаду професора Інституту міжнародних відносин КНУ.

Дивіться також інші матеріали за темою "Кремль"

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.