Професора, який порівняв Путіна з Гітлером, звільнили з МГИМО

Адміністрація Московського державного інституту міжнародних відносин (МГИМО) вирішила розірвати трудову угоду з професором Андрєєм Зубовим і звільнити його з роботи.

Звільнення відбудеться сьогодні, повідомляє офіційний сайт МГИМО.

Рішення спричинене тим, що професор Зубов "свідомо і неодноразово порушував" документи інституту щодо корпорпативної поведінки, яка "визначається відомчою приналежністю МГИМО до МЗС Росії, повідомляється на сайті.

"Численні висловлювання та інтерв'ю Зубова А.Б. про події на Україні і про зовнішню політику Росії викликають обурення і здивування в університетському середовищі, - таврують ворогів народу представники інституту. - Вони йдуть урозріз із зовнішньополітичним курсом Росії, піддають безоглядній і безвідповідальній критиці дії держави, завдають шкоди навчально-освітньому та виховному процесу".

"Залишаючи на совісті Зубова А.Б. недоречні й образливі історичні аналогії і характеристики, керівництво МГИМО визнало неможливим продовження роботи Зубова в інституті і прийняло рішення про припинення з ним трудового договору", йдеться в повідомленні керівництва вишу.

Як відомо, 1 березня, в газеті "Ведомости" з'явилася стаття Зубова "Це вже було". Вона починається словами: "Друзі. Ми на порозі... Ми на порозі повного руйнування системи міжнародних договорів, економічного хаосу та політичної диктатури. Ми на порозі війни з нашим найближчим, спорідненим народом України..."

Історик аналізує ситуацію в Криму і вказує на спільні риси нинішньої кризи у відносинах між Росією і Україною і приєднання Австрії до Третього Рейху в 1938 році.

За словами професора, настав час схаменутися, адже кремлівські політики втягують російський народ у "страхітливу авантюру", на що росіяни "не повинні вестися", як повелися свого часу німці на обіцянки Геббельса і Гітлера.

3 березня донька Зубова повідомила про заплановане звільнення професора.

Після повідомлення про звільнення російські історики виступили на захист колеги. Керівництво МГИМО тоді поспішило заявити, що не планує звільняти Зубова.

Тоді ж Київський національний університет імені Шевченка запросив Зубова на посаду професора Інституту міжнародних відносин КНУ.

Дивіться також інші матеріали за темою "Кремль"

Коротка історія шкільного харчування в Україні: від УРСР до сьогодення

Щороку у вересні батьки вкотре ведуть своїх дітей до школи: хтось, очікуючи на урочисту лінійку, у святковому одязі, а хтось – у буденних джинсах. Не секрет, що шкільна система освіти нині не відповідає потребам часу, і її всіляко намагаються реформувати. Тому в одних школах – віршики та квіточки, а в інших – жодних урочистостей. Як відомо, окрім отримання знань, участі в розвагах, набуття навиків соціалізації та стресостійкості, учні, щодня перебуваючи в освітньому просторі навчального закладу, також вживають їжу. Але мало хто знає історію становлення системи шкільного харчування в Україні, що та як смакувало українським школярам у минулому й смакує сьогодні.

Аркадій Жуковський. Рецензія від органів КГБ

12 січня 2022 року відзначається 100-річчя від дня народження науковця, енциклопедиста, історика, краєзнавця, картографа, культуролога, іноземного члена Національної академії наук України, багаторічного голови Наукового товариства імені Тараса Шевченка (НТШ) в Європі Аркадія Жуковського

«Генеральний погром»: як це було

12 січня виповнюється 50 років від дня найбільшої репресивної акції проти українських дисидентів, коли одночасно було заарештовано більшість відомих представників національно-демократичного руху і розпочався так званий «генеральний погром» українського шістдесятництва

Провал Ярослава Добоша або «бий своїх, щоб чужі боялися»

4 січня 1972 року о 21.20 у потязі № 7 «Москва–Прага» на прикордонному пункті Чоп був затриманий бельгійський турист Ярослав Добош. Ця подія стала доленосною для багатьох українських дисидентів. Вона детонувала заздалегідь підготовлену КҐБ хвилю репресій, яку в таємних документах назвали операцією «Блок». Упродовж 1972–1973 рр. було заарештовано 89 дисидентів. З них 28 у Києві та 13 – Львові. Зазвичай засуджені отримували по 5–7 років ув’язнення. Масштаби репресій перевищили аналогічні процеси над «шістдесятниками»