ГУЛАГ зроблять візитною карткою Росії

Влада Республіки Якутія (РФ) планує заохочувати туризм у колишні зони ГУЛАГу, розташовані на території регіону. Відповідний проект було схвалено на колегії міністерства у справах підприємництва та розвитку туризму республіки.

Про це повідомляє урядова "Российская газета".

Для туристів планують "переобладнати" табори Дальбуду НКВД і Янстроя на річках Ольчан та Ільнекан і табори на Сендученському родовищі ауропігментів.

За словами міністра Катєріни Корміліциної, сьогодні ГУЛАГ має всі шанси стати візитною карткою для залучення туристів, об'єктом наукових досліджень та екскурсійних поїздок.

"На прикладі подій в Україні ми бачимо, як важливо зберігати свою історичну цінність, - наголосила чиновник. - Даний проект збереже не тільки історичну спадщину району і республіки, але й усієї Росії". 

Колишній виправно-трудовий табір "Симбір-Ольчан" у Якутії. Фото: В.Павлов, ria.ru

ГУЛАГ (Головне управління таборів) - підрозділ Народного комісаріату внутрішніх справ (НКВД), який керував системою виправно-трудових таборів у сталінському СРСР. Створений у 1934 році, хоча його прообрази існували з 1920-х.

Система об'єднувала 53 табірних управління з тисячами табірних відділень та пунктів, 425 колоній, а також більше 2000 спецкомендатур - загалом понад 30 тисяч місць ув'язнення.

За роки існування системи через ГУЛАГ пройшли від 18 млн до 28 млн (разом із засланцями і "спецпоселенцями") людей. З них у таборах померло близько 1,5 млн, хоча називають і більші цифри.

Систему було ліквідовано після смерті Сталіна. Однією з причин ліквідації ГУЛАГу стали масові повстання засуджених, провідну роль у яких грали в'язні з України.

Дивіться також інші матеріали за темою "ГУЛАГ"

Європейська орієнтація Симона Петлюри

Долаючи навалу збройних сил Російської Федерації, українське суспільство одночасно розгорнуло масштабну роботу по знищенню «русского мира» в найменуваннях міст, площ, вулиць. Та не слід забувати, що Росія не тільки нав’язувала нам свої цінності, у тому числі в топоніміці, але й деформувала національну пам’ять українського народу. Особливо багато грязюки наліплено на постать публіциста, державотворця, воєначальника, мислителя Симона Петлюри

Сюргюн. Мама думала, що нас везуть на розстріл

Уявіть себе на їх місці. У ваш дім на світанку вриваються озброєні люди, солдати. Дають 15 хвилин на збори. Відвозять на найближчу станцію. І додому ви зможете повернутися лише через 50 років.

Український вояк, який врятував десятки євреїв

Круглий сирота з Лемківщини. У 17 років, неповнолітнім, пішов воювати за Україну в складі Українських Січових Стрільців. Здобув дві вищі освіти в Празі. Став успішним бізнесменом в міжвоєнній Галичині. Для врятування євреїв створив окремий бізнес і рятував їх у промисловому масштабі. За що був, врешті решт, покараний нацистами. З Німеччини до США, його – вже немічного – витягнули вдячні євреї. Звати його Олекса Кривов'яза. Латинкою прізвище писав, як Krywowiaza

Авіація працює по «своїм», або Мулінська катастрофа 1945 року

У свідомості багатьох російських дослідників, радянсько-японська кампанія постає майже ідеальною. Мемуари, література, вікіпедія та військова хроніка повністю підтверджує це, даючи однобоку модель сприйняття минулих подій. Успіхи відомі – 700 кілометровий бліцкриг 6 танкової армії через Хінган, захоплення в полон 600 тис. угруповання Квантунської армії, мінімальні втрати, та прорив сучасної прикордонної фортифікаційної системи оборони японських військ. Але навіть і тут, можна знайти «підводне каміння», у вигляді фактів, що свідомо приховувалися роками. До таких подій відносяться і інцидент 16 серпня 1945 року, коли радянські впс розбомбили власні війська які дислокувалися біля міста Мулін