ГУЛАГ зроблять візитною карткою Росії

Влада Республіки Якутія (РФ) планує заохочувати туризм у колишні зони ГУЛАГу, розташовані на території регіону. Відповідний проект було схвалено на колегії міністерства у справах підприємництва та розвитку туризму республіки.

Про це повідомляє урядова "Российская газета".

Для туристів планують "переобладнати" табори Дальбуду НКВД і Янстроя на річках Ольчан та Ільнекан і табори на Сендученському родовищі ауропігментів.

За словами міністра Катєріни Корміліциної, сьогодні ГУЛАГ має всі шанси стати візитною карткою для залучення туристів, об'єктом наукових досліджень та екскурсійних поїздок.

"На прикладі подій в Україні ми бачимо, як важливо зберігати свою історичну цінність, - наголосила чиновник. - Даний проект збереже не тільки історичну спадщину району і республіки, але й усієї Росії". 

Колишній виправно-трудовий табір "Симбір-Ольчан" у Якутії. Фото: В.Павлов, ria.ru

ГУЛАГ (Головне управління таборів) - підрозділ Народного комісаріату внутрішніх справ (НКВД), який керував системою виправно-трудових таборів у сталінському СРСР. Створений у 1934 році, хоча його прообрази існували з 1920-х.

Система об'єднувала 53 табірних управління з тисячами табірних відділень та пунктів, 425 колоній, а також більше 2000 спецкомендатур - загалом понад 30 тисяч місць ув'язнення.

За роки існування системи через ГУЛАГ пройшли від 18 млн до 28 млн (разом із засланцями і "спецпоселенцями") людей. З них у таборах померло близько 1,5 млн, хоча називають і більші цифри.

Систему було ліквідовано після смерті Сталіна. Однією з причин ліквідації ГУЛАГу стали масові повстання засуджених, провідну роль у яких грали в'язні з України.

Дивіться також інші матеріали за темою "ГУЛАГ"

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.