Постраждалий під час революції Міст Закоханих відновлює Коломия. ФОТО

Ремонт Мосту Закоханих на Парковій алеї в Києві, який частково згорів під час акцій протесту, взяла на себе громада міста Коломия (Івано-Франківщина).

Про це УНІАН повідомили у прес-службі Київської міської державної адміністрації.

"Ініціативу з проведення ремонтних робіт, зокрема, відновлення дерев’яного настилу пішохідного мосту ... взяла на себе міська громада Коломиї, - йдеться в повідомленні. - Наразі роботи вже розпочато".

 Барикади на містку, 2014 рік

Зазначається, що раніше фахівці КП "Київавтошляхміст" провели візуальний огляд мосту та встановили, що в результаті дії високих температур споруда зазнала деформації металоконструкцій перильного огородження та руйнування дерев’яного настилу прохожої частини.

3 березня 2014 року КП "Київавтошляхміст" передало міст в оперативне управління Центрального парку культури та відпочинку Києва.

 Коломияни за роботою

Повідомляється, що івано-франківці завершать ремонтні роботи вже сьогодні.

Парковий міст (народні назви Міст Закоханих, Чортів місток) — пішохідний місток у Києві, перекинутий через Петрівську алею неподалік стадіону "Динамо". Він з'єднує Міський сад і Хрещатий парк.

Парковий міст. Знято з Петрівської алеї

Споруджений за проектом Євгена Патона у 1910 році, місток є одним із перших розбірних металевих мостів країни.  У 1983 році старі конструкції було демонтовано й перевезено до Переяслав-Хмельницького у музей народної архітектури і побуту, а за їхнім зразком було встановлено нові.

Під час революційних подій у Києві 2014 року високий міст з'єднував позиції бійців Внутрішніх військ і протестуючих. З обох боків його були споруджені барикади. У січні міст частково постраждав від вогню.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.