Словацьке місто не захотіло бачити росіян на святі визволення

Мер міста Ліптовскі Мікулаш (північ Словаччини) Александер Слафковскі не запросив військового представника посольства Росії в Словаччині на урочистості, присвячені 69-й річниці визволення міста від нацистів.

Про це повідомляє Радіо Свобода із посиланням на братиславське видання Sme.

Mер особисто зателефонував до посольства Росії й повідомив, що російський представник на урочистостях, які розпочалися сьогодні, є небажаним гостем.

"Військові Радянської Армії звільнили місто, але Росія сьогодні виступає як агресор", – пояснив свою позицію Александер Слафковскі. На його думку, РФ "порушує міжнародні угоди і домовленості, які ж сама і підписала".

Посольство Росії висловило жаль у зв’язку з такою позицією словацького мера.

"Нас не здивує, якщо завтра пан Слафковскі поїде на Західну Україну, щоб покласти квіти до пам’ятника "героєві-визволителю України Степанові Бандері, на совісті якого життя тисяч євреїв, поляків, росіян і словаків", ідеться у відповіді посольства.
 
МЗС Словаччини заявило, що не поділяє позицію мера.

"Те, що ми не погоджуємося з анексією Криму з боку Російської Федерації і засуджуємо її, нічого не змінює в тому, що Ліптовскі Мікулаш, як і багато інших міст Словаччини у Другу світову війну, звільнила Червона  армія", – зазначив керівник пресового відділу міністерства Пертер Суско.

Бої за звільнення Ліптовского Мікулаша навесні 1945 року точилися два місяці й були серед найскладніших на теренах Словаччини. За звільнення міста віддали життя понад 4600 чехословацьких і радянських воїнів.

Як відомо, у березні 2014 року мерія чеського міста Ліберець вивісила на фасаді міської ратуші величезний плакат, на якому президент РФ Владімір Путін зображений у збірному образі Гітлера-Сталіна.

23 лютого 2014 року у Софії (столиця Болгарії) невідомі розмалювали пам'ятник Червоній армії-визволительниці у жовто-сині кольори, написавши на п'єдесталі "Слава Україні!" та "КаПутін".

Дивіться також інші матеріали за темою "Словаччина"

Імена, писані по воді. Українська еміграція у Великій Британії

Першою громадою етнічних українців в Англії стали емігранти, які не доїхали до Америки. Комусь не вистачило грошей, а хтось надав перевагу пожинанню плодів британської індустріальної революції над створенням канадського аграрного прориву

Словацьке національне питання та чехословацький військовий рух в Україні у 1914-1918 роках

Словаки – давні сусіди українців. Поміж Україною та Словацькою Республікою існує спільний кордон – 97 км. Водночас, про словацьку історію та культуру в Україні мало хто знає. У більшості літератури, яка виходила на території Російської імперії, словаки вважались частиною чеського народу, який мешкає в Угорському королівстві Австро-Угорської монархії. У статистичних даних про населення України, зібраних на межі ХІХ – ХХ століть, відображена змішана інформація про чехів та словаків

«…Попереду заслін із жінок і дітей»: грецькі антифашисти проти Британії

На початку березня 2014 року російське керівництво скликало пресконференцію, присвячену подіям в Україні. Відповідаючи на запитання про можливість війни з сусідньою державою, Владімір Путін заявив: «Якщо ми ухвалимо таке рішення, то тільки для захисту українських громадян. І нехай спробує будь-хто з числа військовослужбовців стріляти у своїх людей, за якими ми стоятимемо позаду, не попереду, а позаду. Хай вони спробують стріляти у жінок і дітей!». Утім, у застосуванні подібної тактики росіяни не були першими. У Другу світову війну її використовували грецькі антифашисти. Але не проти нацистів, а проти британської армії.

План «Барбаросса». Що думали військові Гітлера?

Хоча було зрозуміло, що однією з головних причин нападу на Радянський Союз було прагнення здобути запаси (передусім нафту), яких бракувало німцям, без відповіді залишалося головне питання: чи мали вони ресурси, щоб здобути ресурси, яких прагнули? Одне слово: чи їхні бажання не перевищували здатність їх задовільнити? Урешті-решт, Гітлер так ніколи й не визнав цього недоліку плану «Барбаросса». Він хотів швидкої війни, щоб отримати доступ до сировини й землі, але сировина, яку він хотів мати найбільше (нафта), була неймовірно далеко.