Будинок Профспілок планують відбудувати до серпня 2016 року

Для фінансування відновлювальних робіт у згорілому в ніч із 18 на 19 лютого Будинку профспілок створили спеціальний благодійний фонд, куди вже почали надходити перші кошти.

Загалом потрібно більше 100 млн, повідомляє УНІАН із посиланням на в.о. голови Федерації профспілок України (ФПУ) Григорія Осового.

"Самі роботи будівельно-монтажні, за попередніми оцінками фахівців, можуть бути виконані в строк 2-2,5 року, - зазначив Осовий. - Ставитимемо питання про те, щоб до 25-ї річниці Незалежності нашої країни (серпень 2016-го) столиця й Україна побачили цю будівлю, яка прикрасить наш Майдан".

За його словами, відновлення Будинку профспілок проходитиме в чотири етапи.

Перший етап - демонтаж зовнішніх конструкцій будівлі, пошкоджених пожежею. На другому етапі буде проведено внутрішній огляд будівлі й експертиза фахівців про ступінь пошкоджень об'єкту та стан несучих конструкцій. При цьому Осовий зазначив, що експертами вже проведено візуальний огляд цих конструкцій.

На третій стадії ФПУ має намір провести конкурс на кращий проект відновлення Будинку профспілок. За словами Осового, на цьому етапі буде визначено, в якому вигляді буде відновлений об'єкт. Він наголосив, що про знесення будівлі не йдеться взагалі.

Планується, що розробка й затвердження проекту відновлення Будинку профспілок займе не більше трьох місяців, після чого й почнеться четвертий етап - власне будівельні роботи.

Також в.о. голови ФПУ Осовий повідомив, що для фінансування відновлювальних робіт у Будинку профспілок федерація створила спеціальний благодійний фонд, куди вже почали надходити перші кошти.

Для контролю за цільовим використанням коштів, що надходять до фонду, було створено наглядову раду, до складу якої, зокрема, ввійшли голова Нацбанку Степан Кубів і колишній мер Києва Олександр Омельченко.

Точна вартість відновлення будівлі, за словами Осового, буде відома лише після затвердження проекту відновлення об'єкту. За попередніми даними, відновлення обійдеться в більш ніж 100 млн грн.

Дивіться також: "Історія Будинку Профспілок. ФОТО"

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.