Російські філософи виступили проти "обов'язкової ідеології"

Підготовлений урядом РФ проект "Основ державної культурної політики" містить претензію на загальнообов'язкову ідеологію, що прямо заборонено статтею 13 Конституції Російської Федерації.

Про це йдеться у заяві членів Ученої ради Інституту філософії Російської академії наук.

За словами науковців, здивування у тексті проекту викликає однозначність тези "Росія не Європа", оголошеною "наріжною" в даному документі.

"Це суто приватне судження жодним чином не може розглядатися в якості незаперечної істини, - наголошують філософи. - Помилкою буде стверджувати, нібито ця теза підтверджується "всією історією народу і країни". Не можна не рахуватися з тим, що багато історичних діячів і кращих умів Росії дотримувалися прямо протилежного погляду".

На думку авторів заяви, держава більш сприяла б інтелектуальному життю Росії, якби організувала дослідження та обговорення теми російської ідентичності підтримкою відповідних проектів , конференцій, дискусійних майданчиків тощо, а не вирішувала "складні філософські питання" в директивному порядку.

"Принципи державної політики в галузі культури має розробляти насамперед саме суспільство , а не анонімні "робочі групи" при як завгодно авторитетному відомстві", - наголосили науковці.

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.