У Чернівцях відновлюють пам'ятник XIX ст. Присвятять Небесній Сотні. ФОТО

У Чернівецькій міській раді відбулося засідання робочої групи з відновлення на Центральній площі міста пам’ятника П'єта ("Скорбота").

Відновлений пам'ятний буде присвячено Небесній Сотні, повідомляє "Молодий Буковинець".

Замовником монументу визнано Чернівецький міський благодійний фонд "Карітас Буковини". Йому рекомендовано підготувати відповідний пакет документів, згідно з наказом Держкомархітектури від 30 листопада 2004 року.

 Пам'ятник П'єта до знищення

Нагадаємо, 7 квітня під час Хресної ходи на Центральній площі на місці П`єти встановалено пам’ятний хрест.

 

За словами буковинського вікарій Української Греко-Католицької Церкви Валерія Сиротюка, монумент відродить на честь героїв Небесної сотні: "Бо як Діва Марія оплакувала свого розп’ятого на хресті сина, так тепер українські матері оплакують своїх синів, які загинули на Майдані".

Хрест П’єта – скульптурна композиція в центрі Чернівців висотою понад три метри, на якій були Божа Мати з тілом Ісуса Христа на руках та два ангели. "П'єта" (від італійського pieta - "скорбота") - іконографічний сюжет, присвячений оплакуванню Богородицею свого Сина.

Пам’ятник встановлено в Чернівцях у 1827 році. Впродовж століття чернівчани вважали статую п’єти покровителькою міста, символом милосердя.

 

Статую демонтувала румунська влада у 20-х роках ХХ століття, встановивши на її місці "пам’ятник воз’єднання" у вигляді воїна та бика, який топче копитами орла. Румуни перенесли пам’ятник до нинішнього Червоноармійського ринку. За радянської влади монумент знищили.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".