У Чернівцях відновлюють пам'ятник XIX ст. Присвятять Небесній Сотні. ФОТО

У Чернівецькій міській раді відбулося засідання робочої групи з відновлення на Центральній площі міста пам’ятника П'єта ("Скорбота").

Відновлений пам'ятний буде присвячено Небесній Сотні, повідомляє "Молодий Буковинець".

Замовником монументу визнано Чернівецький міський благодійний фонд "Карітас Буковини". Йому рекомендовано підготувати відповідний пакет документів, згідно з наказом Держкомархітектури від 30 листопада 2004 року.

 Пам'ятник П'єта до знищення

Нагадаємо, 7 квітня під час Хресної ходи на Центральній площі на місці П`єти встановалено пам’ятний хрест.

 

За словами буковинського вікарій Української Греко-Католицької Церкви Валерія Сиротюка, монумент відродить на честь героїв Небесної сотні: "Бо як Діва Марія оплакувала свого розп’ятого на хресті сина, так тепер українські матері оплакують своїх синів, які загинули на Майдані".

Хрест П’єта – скульптурна композиція в центрі Чернівців висотою понад три метри, на якій були Божа Мати з тілом Ісуса Христа на руках та два ангели. "П'єта" (від італійського pieta - "скорбота") - іконографічний сюжет, присвячений оплакуванню Богородицею свого Сина.

Пам’ятник встановлено в Чернівцях у 1827 році. Впродовж століття чернівчани вважали статую п’єти покровителькою міста, символом милосердя.

 

Статую демонтувала румунська влада у 20-х роках ХХ століття, встановивши на її місці "пам’ятник воз’єднання" у вигляді воїна та бика, який топче копитами орла. Румуни перенесли пам’ятник до нинішнього Червоноармійського ринку. За радянської влади монумент знищили.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.