Мер Запоріжжя вдягне на 9 травня "георгіївську стрічку"

Міський голова Олександр Сін заявив, що на День Перемоги почепить на одяг чорно-помаранчеву стрічку.

Про це повідомляє "Репортер".

Сін наголосив, що завжди одягав "гвардійську стрічку" і збирається це зробити й 9 травня 2014 року.

"Я не бачу в цьому нічого поганого", - підкреслив він.

На думку мера, кожна людина має свою думку з цього приводу, тому міська влада не буде давати жодних рекомендацій.

"Найголовніше - не дійти до маразму, - зазначив Сін. - Політичних прапорів і всього, що може привести до закликів щодо розділу України, не повинно бути, тому що це може зіпсувати свято".

При цьому міський голова заявив про підтримку ветеранів, які звернулися до всіх запорожців із проханням утриматися від будь-якої символіки, що відрізняється від прапора Перемоги та українського національного прапора.

У квітні 2014 року голова Черкаської ОДА Юрій Ткаченко закликав усіх черкащан відмовитися під час святкування Дня Перемоги від партійної символіки та "георгіївських стрічок".

Раніше від уживання "георгіївських стрічок" на День Перемоги відмовилися ветеранські організації Кіровоградської області.

Як відомо, у 2011 році інформаційна кампанія "за" і "проти" червоних прапорів на День Перемоги призвела до масових сутичок між радикальними політичними силами 9 травня у Львові. Одним із організаторів цих сутичок був рух "Русское единство".

Дивіться також інші матеріали за темою "День Перемоги"

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".