Спецпроект

Нью-Йоркська бібліотека виклала онлайн 20 тисяч історичних карт. СКАНИ

Нью-Йоркська публічна бібліотека відкрила для безкоштовного скачування та використання 20 тисяч історичних карт. Частина з них - карти Австро-Угорської імперії, де можна знайти плани нинішніх Буковини, Галичини й Закарпаття.

Про це повідомляють Тексти з посиланням на сайт бібліотеки.

У колекції бібліотеки переважно представлені карти США XVI-XIX століть (наприклад, карта Середньо-Атлантичних штатів і докладні схеми Нью-Джерсі і районів Нью-Йорка XVI-XX століть).

Також у ній можна знайти топографічні карти Австро-Угорської імперії 1877-1914 років, Бразилії, Парагваю, Уругваю (1860), Африки (1736), Китаю (1701), багатьох штатів, міст США різних періодів та багато інших.

Артефакти атрибутовані за спеціалістами, які їх виготовляли (видавець, топограф, гравер, інженер тощо).

Королівство Галичини й Володимирії і дистрикт Буковина (XVIII сторіччя)

Бібліотека також представила інструмент, який допоможе накласти історичне зображення в Google Maps.

 

Всі карти безкоштовні для завантаження і доступні у високій якості.

План і фасад Межигірської фаянсової фабрики (келій Межигірського Спаського козацького монастиря), 1766 рік

При публічному розміщенні співробітники бібліотеки просять підписувати їх фразою "The Lionel Pincus & Princess Firyal, Map Division, The New York Public Library".

Дивіться також інші матеріали за темою "Карти"

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.