У Києві показують портрет Шевченка, який побував у космосі

У Києві почалися святкові заходи, присвячені Дню Космонавтики, Дню працівників ракетно-космічної галузі України та 80-ій річниці з дня народження Юрія Гагаріна.

Про це повідомляє прес-служба Київського планетарію ATMASFERA 360.

Час і місце: з 8 по 13 квітня 2014 року в Київському планетарії (вул. Велика Васильківська, 57/3), метро "Олімпійська".

Наразі відбулася презентація портрету Тараса Шевченка, який побував на орбіті Землі під час польоту Леоніда Каденюка в 1997 році.

Можна переглянути експонати з приватної колекції, присвяченої Юрію Гагаріну (атрибутика, сувенірна продукція того часу, автограф, листівки тощо).

9 квітня об 11:30 - презентація проекту "Український студентський мікросупутник".

12 та 13 квітня відбудуться спеціальні покази "унікальних сферичних фільмів" про космос: "Космонавт" та "Розквіт космічної ери".

Ініціатор акції: Українського молодіжне аерокосмічне об’єднання "Сузір’я".

Сферичний кінотеатр і цифровий планетарій ATMASFERA 360, створений на базі Київського Планетарію - один з найбільших і найсучасніших планетаріїв-кінотеатрів у Європі.

Дивіться також інші матеріали за темою "Космонавтика"

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.