У Музеї космонавтики в Житомирі з’явиться унікальний зореліт. ФОТО

У Житомирі в Музеї космонавтики ім. С.П. Корольова з’явиться симулятор пілотованого космічного корабля, аналогів якого досі не створювали в Україні.

Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на Музей космонавтики ім. С.П. Корольова.

 
Фото: Музей космонавтика ім. С.Корольова

"Проєкт симулятора пілотованого космічного корабля для нашого музею, про який так багато говорили, писали, обіцяли, вступив у стадію внесення фінальних коректив, доопрацювань та набуття зовнішнього оформлення. Вже зовсім скоро зореліт з'явиться у нас", - йдеться у повідомленні.

 
Фото: Музей космонавтика ім. С.Корольова

Зазначається, що зореліт є унікальним проєктом не лише для нашої країни, адже подібного в Україні досі не створювали. Раніше аналогічні тренажери використовувалися лише для підготовки професійних авіапілотів.

 
Фото: Музей космонавтика ім. С.Корольова

Заступник голови Житомирської обласної ради Максим Вілівчук додав, що у металевій кабіні симулятора космічного корабля можна буде відчути себе справжнім космонавтом та здійснити подорож в космічному просторі, і зменшити час перельоту від реальних декількох років до 10 хвилин.

"Циліндричний екран та програмне забезпечення дозволяє отримати об'ємне та реалістичне зображення. Автопілот допоможе робити зручним режим польоту для початківців з підказками в управлінні", - зауважив Вілівчук.

 
Фото: Музей космонавтика ім. С.Корольова

За його словами, розробник симулятора Євген Корольов, який займається оснащенням професійних тренажерів для польоту в космос, розповів, що будуть розроблені різні сценарії для мандрівок. Передовсім ідеться про сценарії для всіх планет сонячної системи та місяця.

Словацьке національне питання та чехословацький військовий рух в Україні у 1914-1918 роках

Словаки – давні сусіди українців. Поміж Україною та Словацькою Республікою існує спільний кордон – 97 км. Водночас, про словацьку історію та культуру в Україні мало хто знає. У більшості літератури, яка виходила на території Російської імперії, словаки вважались частиною чеського народу, який мешкає в Угорському королівстві Австро-Угорської монархії. У статистичних даних про населення України, зібраних на межі ХІХ – ХХ століть, відображена змішана інформація про чехів та словаків

«…Попереду заслін із жінок і дітей»: грецькі антифашисти проти Британії

На початку березня 2014 року російське керівництво скликало пресконференцію, присвячену подіям в Україні. Відповідаючи на запитання про можливість війни з сусідньою державою, Владімір Путін заявив: «Якщо ми ухвалимо таке рішення, то тільки для захисту українських громадян. І нехай спробує будь-хто з числа військовослужбовців стріляти у своїх людей, за якими ми стоятимемо позаду, не попереду, а позаду. Хай вони спробують стріляти у жінок і дітей!». Утім, у застосуванні подібної тактики росіяни не були першими. У Другу світову війну її використовували грецькі антифашисти. Але не проти нацистів, а проти британської армії.

План «Барбаросса». Що думали військові Гітлера?

Хоча було зрозуміло, що однією з головних причин нападу на Радянський Союз було прагнення здобути запаси (передусім нафту), яких бракувало німцям, без відповіді залишалося головне питання: чи мали вони ресурси, щоб здобути ресурси, яких прагнули? Одне слово: чи їхні бажання не перевищували здатність їх задовільнити? Урешті-решт, Гітлер так ніколи й не визнав цього недоліку плану «Барбаросса». Він хотів швидкої війни, щоб отримати доступ до сировини й землі, але сировина, яку він хотів мати найбільше (нафта), була неймовірно далеко.

«Антирадянський» Лифар

Ім’я Лифаря було заборонене на батьківщині протягом довгого часу, а його численні теоретичні праці з історії балету та хореографії не перекладалися російською та не видавалися у СРСР, не дивлячись на високий рівень радянського балету та його популярність як серед партеліти, так і пересічних радянських громадян. Проте йому вдалося (хоча, звісно, він поняття не мав про це) потрапити до секретного радянського видання – «методички» КҐБ 1968 року «Використання можливостей Радянського комітету з культурних зв’язків з співвітчизниками за кордоном у розвідувальній роботі».