Творча група фільму про Корольова готується до прем’єри. ВІДЕО

У Житомирі завершують роботу над художньо-документальним фільмом про Сергія Корольова "Незламний. Шлях до мрії".

Цього тижня творча група, яку очолює режисер-постановник фільму Петро Авраменко, здійснювала зйомки у музеї космонавтики, повідомляє Суспільне.UA

 

Фільм про Корольова за фінансової підтримки міської ради у Житомирі почали знімати майже півроку тому.

Режисер-постановник Петро Авраменко: "Сьогодні у нас іде дозйом фільму. Ми знімали експертів. Це актори, які прожили певний період життя Корольова. І сьогодні ми їх знімаємо у ролі експертів. Вони розповідають про моменти, пов'язані з його життям".

Артистка Ольга Карпович: "Мені пощастило зіграти роль бабусі Корольова. Дуже важко. Інформації мало. Тільки фото. Я була вражена, що схожість велика. Своїми домислами спробувала вибудовувати ці стосунки між онуком і дідусем. Чекаємо прем'єри, як все вийде".

Актор Андрій Глущук: "Виступаю в ролі Баланіна, відчима Сергія Корольова. Це роль нелегка. Потрібно передати віковий образ. Приємно було зніматися у цьому фільмі".

Оператор-постановник Артем Цівко: "Важко з нашим бюджетом і технікою зробити щось хороше. Стараємося. Вижимаємо максимум зі світла, камери. Якби було більше технічних можливостей, людей, було б все набагато швидше і краще".

Петро Авраменко: "Фільм практично змонтували, але у нас не виходить із цим снігом. Будемо без снігу. Ще трішечки часу і будемо завершувати. Прем'єра відбудеться у кінотеатрі. Зробимо прем'єру дуже цікавою".

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.