Кремль використовує "фашизм" для таврування усіх своїх ворогів - NYT

Перемога 1945 року використовується Кремлем для просування нав'язливої ​​ідеї про фашизм за кордоном. При цьому не має значення, з ким конфліктує Кремль - його вороги однозначно "фашисти".

Про це пише автор New York Times Ніл Макфаркуар у статті "Росія переглядає свою історію, щоби підперти своє майбутнє", повідомляє УНІАН.

Саме такий прийом використовувався для опису української кризи на російському телебаченні протягом останніх двох місяців.

Критики відносять таку одержимість фашизмом прагненням президента РФ Владіміра Путіна "відполірувати до блиску" радянське минуле і відновити роль Росії як світової держави.

На думку істориків, "старий новий варіант" історичної пам'яті є "спробою швидше створити культ минулого, ніж захистити його".

"Перемога замістила [реальну] пам'ять про війну, - сказав історик Нікіта Соколов. - Справжній досвід війни і історія народної війни були витіснені з колективної пам'яті".

За словами історика, сучасні правителі Росії реанімували радянську партійну ідеологію, яка розповідає про те, що "російський народ і його лідери врятували світ від фашизму ціною надлюдських жертв і боротьби".

Оскільки Путін прагне відновити свою репутацію і репутацію Росії, Кремль формує кожне зовнішньополітичне питання таким чином , щоб нагадати падіння Третього рейху.

Незалежно від того, про який конфлікт РФ із оточуючим світом ідеться, уряд Путіна пов'язує себе з перемогою 1945 року, проголошуючи знищення фашизму "сенсом існування" Росії.

Професор філософії Андрєй Зубов, який написав статтю, де порівняв анексію Росією Криму з аншлюсом Австрії, попередив, що німці в епоху нацизму - як і багато росіян зараз - були в захваті від того, що світ знову почав боятися і поважати їх.

За таку думку професор спочатку отримав попередження, а потім був звільнений з Московського державного інституту міжнародних відносин, пов'язаного з МЗС РФ.

У відповідь прокремлівська газета "Известия" жорстко розкритикувала професора Зубова, обізвавши його "породженням пекла" і назвавши Гітлера на період до 1939 року "хорошим Гітлером".

Приголомшені такою заявою вчені відзначили, що до 1939 року Гітлер вже створив Дахау, організував "Кришталеву ніч" [масова акція насильства проти євреїв у Третьому рейху в листопаді 1938 року - ІП] і прийняття Нюрнберзьких законів, які закріплювали перевагу арійської раси.

"Коли ви думаєте , що пропаганда Путіна не може опуститися ще нижче, це незмінно трапляється", - написав російський політолог Владімір Кара-Мурза у блозі для журналу World Affairs.

У відповідь путінська партія "Єдина Росія" підготувала новий закон, який вводить кримінальну відповідальність за спотворення історичної ролі СРСР у Другій світовій війні.

Історики наголошують, що підписаний Путіним закон містить розпливчасті терміни, приміром "символи російської військової слави". При цьому абсолютно незрозуміло, як і ким будуть визначатися факти "спотворення" цих символів.

Історики визнають, що після розпаду Радянського Союзу в 1991 року, коли вперше були відкриті архіви, виклад великої кількості негативних фактів [про радянське минуле] відштовхнув багатьох росіян . Але тепер вони відчувають, що маятник хитнувся занадто далеко назад.

"Були афганські фашисти, грузинські фашисти, зараз є українські фашисти", - іронічно прокоментував професор Соколов. - Всі, з ким ми будь-коли боремося - фашисти".

Дивіться також:

"Фашизм" - 80 років на службі Кремля

Російські козаки на службі у німецьких нацистів

Кремль просить не порівнювати СРСР і Третій Рейх

Георгіївська стрічка - нуль поваги, максимум пропаганди

Як влада робила з опозиції "фашистів" 10 років тому. ФОТО

Як створити образ ворога. Україна в російських підручниках

"Антифашизм" - технологія для боротьби з опозицією

Перший Всеукраїнський Собор УАПЦ, 5-6 червня 1990 р.

Як установа божественна, Церква незмінно і недвозначно виявляє свою сутність у соборній свідомості своїх членів, натхнених Святим Духом. «Бо зволилося Духові Святому і нам» - так владно висловлює перший Апостольський Собор в Єрусалимі свою постанову.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.